Бібліотека: збережемо майбутнє разом!

    Сучасна бібліотека – це простір можливостей! Наш семінар - тренінг "Бібліотека: збережемо  майбутнє разом " став місцем, де інновації та читання об'єдналися для створення нових ідей і ми поєднали традиційне читання з сучасними технологіями.

• Обговорили роль бібліотек у національно-патріотичному вихованні.
• Дослідили ІТ-інструменти для популяризації книг та читання.
• Ознайомилися з  безкоштовними онлайн-платформами для читання електронних та аудіокниг – тепер кожна бібліотека має більше можливостей для розвитку своїх проєктів!
•  Практичний майстер-клас зі створення QR-кодів, стане у нагоді для інтерактивних книжкових виставок і бібліотечних проєктів.
• Вчилися створювати мальописи і знайомилися з різноманітними ресурсами для їх створення (Bitstrips, Write Comics, Pixton), детальніше працювали в Canva.
  

📖🎨 Мальописи у бібліотеці: тренд, що залучає читачів!

    Мальописи (комікси) – це не просто розвага, а потужний інструмент популяризації читання. У бібліотечній справі вони залишаються популярними, адже  використання мальописів (графічних романів, коміксів) є ефективним інструментом популяризації читання та навчання. Вони об’єднують текст і візуальні елементи, створюючи інформацію доступнішою й цікавішою.

Чим саме мальописи корисні в бібліотечній справі?

✅ Допомагають розвитку критичного мислення
Крім того, мальописи поєднують візуальний та текстовий контент, вони стимулюють аналітичне мислення, навчають оцінювати зображення та слова в контексті сюжету.

✅ Сприяють легшому засвоєнню інформації.
Візуалізація складних тем робить їх більш зрозумілими. Це особливо корисно для дітей, людей із дислексією або тих, хто лише знайомиться з мовою (наприклад для вивчення іноземних мов).

✅ Можна використовуватися для навчання
Мальописи широко застосовуються в освіті, допомагаючи викласти історію, літературу, науку, екологію та навіть математику у зрозумілій і цікавій формі.

✅ Стимулюють творчий розвиток
Бібліотеки можуть організовувати майстер-класи зі створенням власних мальописів. Це розвиває креативне мислення, вміння коротко та яскраво передавати зміст.

✅ Підтримувати національно-патріотичне виховання
Через мальописи можна знайомити читачів з історичними подіями, національними героями, культурними традиціями, що робить цей формат потужним засобом формування патріотичної свідомості.

✅ Залучають нову аудиторію
Мальописи привертають увагу дітей, підлітків і навіть дорослих, які не читають традиційні книги. Це чудовий спосіб зацікавити читанням тих, хто не має звички регулярно читати.

📚 Бібліотека – це не лише книги, а й сучасні інновації! Використання мальописів допоможе зробити читання захопливим, доступним і ефективним.

 📚 Виїзна методична допомога сільським бібліотекам 📚

    Протягом року наша команда надає виїзну методичну допомогу бібліотекам-філіям. Разом із колегами ми обговорюємо актуальні питання організації бібліотечної роботи, оновлення фондів, залучення читачів та проведення заходів.

    Особливу увагу приділяємо практичним аспектам: оптимізації роботи бібліотекарів, впровадженню нових форматів заходів та покращенню взаємодії.

    Методична підтримка – це не тільки консультації, а й можливість поділитися досвідом, знайти нові ідеї та натхнення для подальшого розвитку сільських бібліотек. 

Мирон Гавришкевич — український поет і прозаїк

(до 85 - річчя від дня народження видатного краянина)

 Краєзнавча пам’ятка

Народився 2 травня 1940 року у м. Львові, де пройшло його дитинство, юність та зрілі роки.  В сім'ї столяра Михайла Григоровича Гавришкевича й полірувальниці меблів Теодозії Леонтіївни Гавришкевич.

Закінчив середню школу, музичну школу по класу скрипки, ПТУ, технікум торгівлі, Львівський медичний інститут й у 1969-му здобув диплом лікаря-терапевта. 

        В студентські роки співав в чоловічому хорі «Прометей» (художний керівник В. Волинець) та грав в ансамблі бандуристів «Вишиванка» (художній керівник М. Баран). В складі ансамблю з концертними програмами об'їздив всю Україну. Служив 3 роки в армії. М. Гавришкевич Учасник ансамблю бандуристів «Вишиванка». Був хористом у сокальських храмах — Катедральному соборі святих Петра і Павла та Михайлівській церкві.

Працював дільничним терапевтом, завідувачем терапевтичного відділення, головним лікарем дільничної та міської лікарень. З 1990 по 1994 рік він обіймав посаду головного лікаря Сокальського району. У 1995—2013 роках Мирон Гавришкевич працював заступником головного лікаря в амбулаторно-поліклінічній роботі — завідував поліклінікою Сокальської центральної районної лікарні. З 2014 року він був головним лікарем оздоровчо-лікувального комплексу «Ровесник», що неподалік Шептицького (раніше Червоноград).

Мирон Гавришкевич брав активну участь у громадському житті й у 1989—1991 роках був один із перших організаторів національно-патріотичного руху в Сокальському районі. 21 січня 1990 року він приєднався до живого ланцюга «Українська хвиля». Цього ж року й впродовж двох наступних Мирон Гавришкевич майже кожного місяця організовував мітинги й виступав на них у Великих Мостах, Сокалі та селах Сокальського району. 20 січня 1990 року Мирон Гавришкевич вступив до громадської організації «Народний рух України». З червня 1990 по листопад 1991 року він голова Великомостівського територіального об'єднання НРУ, а з 20 листопада 1991 по кінець січня 1993 року — голова НРУ Сокальського району. Гавришкевич брав участь у засіданнях Координаційної ради Львівської краєвої організації НРУ (протягом двох років, майже кожен місяць). Був делегований на три засідання Великої Ради Руху України в Києві.

У 2002—2006 роках Мирон Гавришкевич був депутатом Сокальської районної ради. 2004 року став активним учасником Помаранчевої революції. Упродовж 2004—2017 років він виступав на акціях «Свято книги», «Свято поезії», «Свято рідної мови», організованих у сокальських навчальних закладах.

Член літературно-мистецького об’єднання «Колос».

Писав прозові твори та поезію. Ряд його поезій було покладено на музику відомим сокальським композитором Ольгою Пенюк.

Його твори друкувались в районних, обласних газетах, поетичній збірці «Сокальщина літературна» та альманасі «Соколиний край».

Він є автором книг: «Поклик волі», «Чорна долина», «Джура».

Захоплювався спортом, фото- і кіно- справою, альпінізмом, філателією, нумізматикою та історією. Знімався у декількох фільмах, серед яких фільм «Олекса Довбуш» Київської кіностудії ім. О. Довженка.