Плануємо роботу бібліотеки  на 2023 рік

 

Сьогодні для України і кожного її громадянина  - надскладні часи. Реалії сьогодення такі, що багато наших планів і мрій було зруйновано країною терористкою росією.

Плануючи свій робочий час, ми повинні, як завжди відповідати своїм завданим цілям, показникам, заходам і звісно не забувати про нормами часу на основні бібліотечні процеси. Звісно у 2023 році потрібно спланувати заходи, до Дня Перемоги над рф. А ще бібліотека має стати безпечним місцем у небезпечному світі, а 2023 рік буде  роком безпеки і відновлення територій в Україні.

Міжнародні десятиліття за рішенням ООН

2014 – 2023 роки – Десятиліття стійкої енергетики для всіх

2015 – 2024 роки – Міжнародне десятиліття осіб африканського походження

2016 – 2025 роки – Десятиліття дій ООН з проблем харчування

2018 – 2028 – Міжнародне десятиріччя дій "Вода для сталого розвитку"

2019 – 2028 – Міжнародне десятиріччя ООН щодо сімейних фермерських

господарств

2021– 2030 – Міжнародне десятиріччя Організації Об'єднаних Націй з

відновлення екосистем

2021 – 2030 – Міжнародне десятиріччя науки про океан в інтересах сталого

розвитку

2022 – 2032 – Міжнародне десятиріччя мов корінних народів

 

Генеральна асамблея ООН оголосила про відзначення:

75 років від часу прийняття Генеральною асамблеєю ООН Конвенції

про геноцид (09.12.1948р.)

75 років від часу прийняття Генеральною асамблеєю ООН Загальної

декларації прав людини (10.12.1948р.)

 

ЄС оголосив:

Столицю Естонії  м. Таллінн– «зеленою» столицею Європи

Угорське м. Веспрем – культурною столицею Європи

Всесвітньою столицею книги – м. Аккру (столицю Гани)

 

На державному рівні:

Президент України оголосив:

2018 – 2027 роки – Десятиріччям української мови

 

Січень

1 – Новий Рік

      Всесвітній день миру

      Всесвітній день сім’ї

      114 років від дня народження Степа́на Андрі́йовича Банде́ри (1909—1959), українського політичного діяча, революціонера, одого із радикальних та чільних ідеологів, практиків і теоретиків українського націоналістичного руху XX століття, після розколу Організації українських націоналістів — голова Проводу ОУН

      135 років від дня народження Осипа Демчука (1888- 1965), командира 5-ї Сокальської бригади УГА. Організатор УСС на Сокальщині, військовий та громадський діяч, адвокат (м. Сокаль)

      85 років від дня народження Людмили Григорівни Романюк (1938), українського прозаїка

2 - 60 років від дня народження Олександра Казимировича Вільчинського (1963), українського прозаїка

4 - Всесвітній день азбуки Брайля

      380 років від дня народження Ісаака Ньютона (1643–1727), англійського

фізика, математика та астронома, одного із засновників класичної фізики

6 – Святвечір. Багата кутя

      85 років від дня народження Василя Семеновича Стуса (1938–1985),

українського поета, перекладача, публіциста, мислителя, літературознавця,

правозахисника, борця за незалежність України у XX ст., лауреата

Національної премії України імені Тараса Шевченка, Героя України

      125 років від дня народження Володимира Миколайовича Сосюри (1898-1965), українського поета

7 – Різдво Христове

      75 років від дня народження Марії Йосипівни Людкевич (1948), української поетеси

9 - 95 років від дня народження Миколи Тодосійовича Негоди (1928-2008),

українського поета, прозаїка

8 – Собор Пресвятої Богородиці

11 - 110 років від дня народження Василя Степановича Кука (1913–2007),

українського діяча визвольно-революційного руху 1930–1950 рр.

12 - День Українського Політв’язня (до Статті 2 загальної декларації прав

людини, прийнятої Генеральною асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року; з

ініціативи В’ячеслава Чорновола від 1975 року почав відзначатися День

українського політв’язня)

      395 років від дня народження Шарля Перро (1628-1703), французького казкаря, поета

13 - День святої Меланії. Щедра кутя

      170 років від дня народження Василя Петровича Горленка (1853–1907),

українського письменника, мистецтвознавця, фольклориста, етнографа,

літературного критика, мецената

14 – День Святителя Василя Великого. Новий рік за старим календарем

17 – 100 років від дня народження Мирослава Олександровича Мороза

(1923 – 2006), українського бібліографа, літературознавця, етнографа, фольклориста)

18 - Святвечір водохресний. Голодна кутя

19 – Богоявлення. Хрещення Господнє

20 – Свято Іоанна Хрестителя

      95 років від дня народження Костя (Костянтина) Івановича Дяченка (1928-2006), українського поета, прозаїка

21 - 110 років від дня народження Григорія Антоновича Нудьги (1913–1994),

українського письменника, фольклориста, літературознавця, історика

22 - День Соборності України

      235 років від дня народження Джорджа Ноела Гордона Байрона (1788-1824), англійського поета

23 - 240 років від дня народження Стендаля (Анрі-Марі Бейль) (1783–1842),

французького письменника

      55 років від дня народження Марини Юріївни Дяченко (1968), українського прозаїка, фантаста

24 - Міжнародний день освіти

      90 років від дня народження Євгена Михайловича Дударя (1933),

      65 років від дня народження Барбари Космовської (1958), польського прозаїка

      60 років від дня народження Сашка Лірника (Олександра Івановича Власюка) (1963), українського казкаря-лірника, сценариста українського письменника-сатирика, артиста розмовного жанру, публіциста

25 – День мучениці Тетяни. Тетянин день

27- Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту

   95 років від дня народження Марії Ганіткевич  доктора фармацевтичних наук, науковця,

викладача. (м. Сокаль)

28 - 95 років від дня народження Віталія Андрійовича Логвиненка (1928 - 1990),

українського прозаїка

29 - День пам’яті героїв Крут

Лютий

1 - 180 років від дня народження Миколи Андрійовича Вербицького (1843-

1909), українського поета, педагога

2 - 160 років від дня народження Тимотея (Тимофія) Гнатовича Бордуляка

(1863–1936), українського письменника, священика, перекладача,

освітнього діяча

4 - Всесвітній день боротьби проти раку

6 - 120 років від дня народження Юрія Юрійовича Шовкопляса (1903-1978),

українського прозаїка

7 - 120 років від дня народження Василя Михайловича Лева (1903–1991),

українського літературознавця, мовознавця

8 - 195 років від дня народження Жуля Верна (1828-1905), французького письменника,

основоположника жанру науково-фантастичного роману

   85 років від дня народження Анатолія Івановича Давидова (1938-2002), українського прозаїка, автора науково-популярних книг

10 - 130 років від дня народження Порфирія Андрійовича Силенко - Кравця

(1893–1977), українського військового діяча, підполковника Армії УНР,

учасника боротьби за незалежність України у XX ст.

   125 років від дня народження Бертольда Брехта (1898-1956), німецького

поета, прозаїка, драматурга

11- Міжнародний день жінок і дівчат у науці

13 – Всесвітній день радіо

      180 років від дня народження Миколи Андрійовича Вербицького (1843–1909), українського письменника, журналіста, педагога, громадського діяча

      120 років від дня народження Жоржа Жозефа Крістіана Сіменона (1903-1989), французького прозаїка, автора детективного жанру детективного жанру в літературі

      75 років від дня народження Богдана Олексійовича Жолдака (1948-2018), українського прозаїка, драматурга

14 – День Святого Валентина

      Міжнародний день дарування книг

15 – Стрітення Господнє

      День вшанування учасників бойових дій на території інших держав

16 - День єднання (Указ Президента України No53/2022 від 14. 02. 2022 р.)

   210 років від дня народження Семена Степановича Гулака - Артемовського (1813–1873), українського оперного співака, композитора, актора, драматурга, автора першої української опери «Запорожець за Дунаєм»

   50 років від дня народження Ніки Нікалео (Вероніки Олександрівни Хідченко) (1973), українського прозаїка, фантаста

19 – День Державного Герба України

      550 років від дня народження Миколая Коперника (1473–1543), польського астронома, математика, фізика

20 - День Героїв Небесної Сотні

20 - Всесвітній день соціальної справедливості

21 - Міжнародний день рідної мови

      50 років від дня народження Мар'яни Орестівни Савки (1973), української поетеси, казкарки, перекладачки

23 - 65 років від дня народження Петра Михайловича Кралюка (1958), українського  

прозаїка, публіциста

25 – 152 роки від дня народження Ле́сі Украї́нки (1871 – 1913), української письменниці, перекладачки, фольклористки, феміністки та культурної діячки, співзасновниці літературного гуртка «Плеяда» та групи Українська соціал-демократія.

26 - 90 років від дня народження Любомира Гузара (1933–2017), українського

релігійного діяча, патріарха-предстоятеля Української Греко-Католицької

Церкви, священика, єпископа, кардинала, Верховного архієпископа Львівського, Києво - Галицького, архієпископа-емерита

27 - 110 років від дня народження Ірвіна Шоу (1913–1984), американського

письменника, кіносценариста

 

Березень

2- 180 років від дня народження Льва Степановича Мацієвича (1843–1915),

українського літературознавця, джерелознавця, історика, бібліофіла

3 - Всесвітній день дикої природи

      Всесвітній день письменника

      135 років від дня народження Наталени Андріївни Королеви (1888-1966), прозаїка українського зарубіжжя

4 - 80 років від дня народження Миколи Степановича Литвина (1943–2020),

українського письменника, кобзаря, журналіста, композитора, члена

Національної Спілки письменників України, Національної Спілки журналістів України, заслуженого діяча мистецтв України

5 - 120 років від дня народження Наталі Львівни Забіли (1903–1985),

української письменниці, поетеси, перекладачки і популяризаторки

в Україні дитячої літератури інших народів

8 - Міжнародний день боротьби за права жінок і міжнародний мир

9 – 209 років від дня народження Тараса Григоровича Шевченка (1814 – 1861), українського

поета, художника, мислителя.

   100 років від дня народження Миколи Яковича Олійника (1923–1997),

українського письменника

      170 років від дня народження Григорія Івановича Цеглинського

(1853–1912), українського письменника, педагога, критика, громадського

та культурно-освітнього діяча

10 – День Державного Гімну України

11 – 125 років від дня народження Василя Бобинського (1898 – 1938) поета з кагорти  

розстріляного відродження (м. Червоноград)

12 - 160 років від дня народження Володимира Івановича Вернадського

(1863–1945), українського вченого-енциклопедиста, природознавця,

мінералога, геохіміка, організатора та першого президента Української

академії наук, засновника Національної бібліотеки України

17 - 140 років від дня народження Павла Олександровича Богацького

(1883–1962), українського журналіста, літературознавця, письменника,

бібліографа, громадського і політичного діяча

20 - Міжнародний день щастя

      195 років від дня народження Генріка Ібсена (1828- 1906), норвезького драматурга, поета, публіциста

21- Всесвітній день поезії

      Міжнародний день боротьби за ліквідацію расової дискримінації

      Міжнародний день лісів або Всесвітній день захисту лісів

      Всесвітній день людей з синдромом Дауна

      150 років від дня народження Якова Григоровича Гандзюка (1873–1918),

українського військового діяча, генерал-майора, отамана бригади

армії УНР

   95 років від дня народження Олега Романіва, академіка АН України, двічі лауреата Державної премії України, суспільно – політичного діяча, публіциста, редактора, дослідника (м. Сокаль).

22 - Всесвітній день водних ресурсів

23 – Всесвітній день метеоролога

      180 років від дня народження Юліана Андрійовича Целевича (1843–1892),

українського вченого, історика, педагога, громадського і культурного діяча

24- Всесвітній і Всеукраїнський день боротьби із захворюванням на

туберкульоз

25 – Міжнародний день солідарності із жертвами рабства та трансатлантичної работоргівлі

26 – День Національної гвардії України

27 - Міжнародний день театру

28 - 85 років від дня народження Олеся Васильовича Лупія

(1938 - 2022), українського прозаїка, поета, драматурга

30 - 170 років від дня народження Вінсента Ван Гога (1853–1890),

голландського художника

31 - 150 років від дня народження Миколи Івановича Міхновського

(1873–1924), громадського діяча, адвоката, публіциста, першого ідеолога

українського націоналізму, ідеолога самостійницької течії в українському

русі початку ХХ ст.

Квітень

1 - День сміху

      Міжнародний день птахів

      90 років від дня народження Олекси Васильовича Мишанича

(1933–2004), українського науковця, літературознавця, фольклориста,

лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка

2 - Всесвітній день поширення інформації про проблему аутизму

      Міжнародний день дитячої книги

3 - 120 років від дня народження Лесі Верховинки [справж. – Ярослава Миколаївна  

Кучковська] (1903–1936), української письменниці, поетеси, драматурга

      230 років від дня народження Вашингтона Ірвінга (1783–1859),

американського письменника, історика, біографа, есеїста

      115 років від дня народження Степана Івановича Олійника (1908-1982), українського поета

      105 років від дня народження Олеся (Олександра) Терентійовича Гончара (1918-1995), українського прозаїка, публіциста

4 -70 років від дня народження Квітослави-Орисі Цісик (1953–1998),

американської оперної співачки (сопрано) українського походження,

популярної виконавиці рекламних джинґлів для ТВ і радіо у США, оперної

і блюзової співачки, виконавиці українських народних і популярних пісень

      205 років від дня народження Томаса Майна Ріда (1818-1883), англійського прозаїка

6 - Міжнародний день спорту на благо миру та розвитку

7 – Благовіщення Пресвятої Богородиці

      Всесвітній день здоров’я

8 - 120 років від дня народження Бориса Йосиповича Тенети (справж. –

Гурій) (1903–1935), українського письменника, представника «Розстріляного

відродження»

9 – Вхід Господній у Єрусалим (Вербна неділя)

10 - 90 років від дня народження Віктора Семеновича Близнеця (1933–1981),

українського письменника

   80 років від дня народження Володимира Полянчука, поета, краєзнавця, активного учасника національно – культурного відродження краю (с. Тартаків).

11 – Міжнародний день визволення в’язнів фашистських таборів

12 - Міжнародний день польоту людини в космос

13 – 105 років від дня народження Василя Василяшка «Перемога», сотника УПА, повного

кавалера Бойового Хреста Заслуги УПА (с. Завишень).

15 - День довкілля

16 – Великдень

      160 років від дня народження Фрідриха Едуардовича Фальц - Фейна

(1863–1920), українського вченого у галузях акліматизації, тваринництва,

рослинництва, заповідної справи, природокористування, засновника

біосферного заповідника «Асканія-Нова»

18 - Міжнародний день пам’яток і визначних місць

      День пам’яток історії та культури

      20 - 120 років від дня народження Ґео Шкурупія (справж. – Георгій (Юрій)

Шкурупія) (1903–1937), українського письменника, кіносценариста, журналіста

21 - Всесвітній день творчості та інноваційної діяльності

22 - Міжнародний день Землі

      200 років від дня народження Василя Степановича Ільницького

(1823–1895), українського письменника, історика, педагога, культурного

діяча

23- Всесвітній день книги і авторського права

   195 років від дня народження Ганни Барвінок (Олександри Михайлівни Білозерської - Куліш) (1828-1911), українського прозаїка

26 - Міжнародний день пам’яті Чорнобильської трагедії

      Міжнародний день інтелектуальної власності

28 - Всесвітній день охорони праці

      75 років від дня народження Террі (Теренса Девіда Джона) Прачетта (1948-2015), англійського прозаїка, фантаста

30 - Міжнародний день джазу

   Всесвітній день споріднених міст

   140 років від дня народження Ярослава Матея Франтишека Гашека

(1883–1923), чеського письменника-сатирика

Травень

1      Міжнародний день праці

3 - Всесвітній день свободи преси

   День Сонця

4 - День боротьби з цькуванням

8 - День пам’яті та примирення

9 – День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні

14 - День Матері

15 - Міжнародний день сім’ї

      150 років від дня народження Павла Петровича Скоропадського

(1873–1945), останнього гетьмана України, державного, військового,

політичного, громадського та видатного діяча українського національного

відродження початку XX ст., одного з організаторів Української народної

громади, яка відстоювала ідею сильної влади

      250 років від дня народження Івана Андрійовича Лаврівського

(1773–1846), українського священика, мовознавця, історика, педагога,

діяча освіти

16 - 55 років від дня народження Тараса Богдановича Прохаська (1968),

українського прозаїка, перекладача

17 - Всесвітній день інформаційної спільноти

18 – Міжнародний день музеїв

      День пам’яті жертв геноциду (1944) кримськотатарського народу

20 - День Європи – міжнародне і локальне свято

      50 років від дня народження Наталки (Наталі Володимирівни) Сняданко (1973), українського прозаїка, журналістки, перекладачки

21 - Міжнародний день культурного різноманіття в ім’я діалогу та розвитку

      День вишиванки

      120 років від дня народження Романа Сельського, заслуженого художника України, професора (м. Сокаль).

24 - День слов’янської писемності і культури – день вшанування творців

слов’янської писемності Кирила і Мефодія

27 - 110 років від дня народження Валентина Костянтиновича Лагоди (1913-1991),

українського поета, гумориста, перекладача

29 - Міжнародний день миротворців ООН

      150 років від дня народження Костянтина Максимовича Зіньківського

(1873–1959), українського поета, перекладача, педагога

31 - Всесвітній день без тютюну

      75 років від дня народження Світлани Олександрівни Алексієвич (1948), білоруського прозаїка, публіцистки українського походження

Червень

1-  Всесвітній день батьків

   Міжнародний день захисту дітей

3 160 років від дня народження Євгена Петрушевича , (1863–1940), президента ЗУНР,

державного, політичного і громадського діяча (м. Сокаль).

4 - 160 років від дня народження Владислава Владиславовича Городецького

(1863–1930), українського та польського архітектора, підприємця, мецената,

поляка за походженням, автора будинку з химерами та Собору святого

Миколая в Києві, прозваний «київським Гауді»

5 - Всесвітній день охорони довкілля

8 – Всесвітній день океанів

11 - 450 років від дня народження Бенджаміна Джонсона (1573–1637),

англійського драматурга, поета

12- Всесвітній день боротьби з дитячою працею

      145 років від дня народження Джеймса Олівера Кервуда (1878-1927), американського прозаїка

13 - 250 років від дня народження Томаса Юнга (1773–1829), англійського

вченого, фізика, астронома, лікаря, одного із засновників хвильової теорії світла

14 - Всесвітній день донора крові

16 - 710 років від дня народження Джованні Бокаччо (1313–1375), італійського

письменника, представника епохи Відродження

17 - 50 років від дня народження Лариси Володимирівни Денисенко (1973),

українського прозаїка, теле- та радіоведучої

19 - 400 років від дня народження Блеза Паскаля (1623–1662), французького

філософа, письменника, фізика, математика

20 - Всесвітній день біженців

      Міжнародний день боротьби зі зловживання наркотиками та їх

незаконним обігом

21 – 140 років від дня народження Романа Андріяновича Леонтовича

(1883–1954), українського письменника (м. Сокаль)

      90 років від дня народження Бориса Наумовича Гінзбурга (1933–1963),

українського графіка, майстра гравюри та книжкової графіки, ілюстратора

творів Т. Шевченка, Лесі Українки

      75 років від дня народження Анджея Сапковського (1948), польського прозаїка, фантаста, публіциста

22 - День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні

      125 років від дня народження Еріха Марії (Еріха Пауля) Ремарка (1898-1970), німецького прозаїка

25 - День молодіжних та дитячих громадських організацій

      120 років від дня народження Джорджа Орвелла (Еріка Артура Блера)

(1903–1950), британського письменника, публіциста

26 - 970 років від дня народження Володимира Мономаха (1053–1125),

Великого князя Київського, державного та політичного діяча Київської Русі

28- День Конституції України

 

Липень

1-   День архітектури України

   150 років від дня народження Володимира Михайловича Шемета

(1873–1933), громадського та політичного діяча, співзасновника Української народної партії

3 - 140 років від дня народження Франца Кафки (1883–1924), представника

празької групи німецьких письменників

   75 років від дня народження Ярослава Кортка, поета, пісняра, композитора, журналіста. Проживав і працював у Сокалі (с. Лещатів).

8 - Український день родини

10 - 105 років від дня народження Джеймса Олдріджа (1918-2015), англійського  прозаїка

11 - Всесвітній день народонаселення

12 – Святих Верховних апостолів Петра і Павла

      100 років від дня народження Петра Кузьмича Мостового (1923-2010), українського поета, прозаїка

14 - 120 років від дня народження Ірвінга Стоуна (1903–1989), американського

письменника, одного із засновників жанру біографічного роману про

видатних історичних особистостей

15 - Міжнародний день навичок молоді

16 - 115 років від дня народження Василя Костянтиновича Барки (Очерета) (1908-2003),

поета, прозаїка, публіциста українського зарубіжжя

17 - 120 років від дня народження Богдана Володимировича Шемета

(1903–1992), громадського та політичного діяча, діяча української еміграції

18 - 95 років від дня народження Роберта Шеклі (1928- 2002), американського прозаїка,

фантаста

22 - 145 років від дня народження Януша Корчака (Генрика Гольдшмідта) 

(1878-1942), польського письменника, педагога, громадського діяча

26 - 65 років від дня народження Галини Василівни Пагутяк (1958), українського прозаїка

27 - 170 років від дня народження Володимира Галактіоновича Короленка

(1853–1921), українського письменника польського походження, журналіста, публіциста, громадського діяча

28 - День хрещення Київської Русі – України

      День Української Державності

30- Міжнародний день дружби

      Всесвітній день боротьби з торгівлею людьми

31- 280 років від дня народження Семена Івановича Гамалії (1743–1822),

українського філософа, поета, перекладача, освітнього діяча доби Гетьманщини

 

Серпень

3      -190 років від дня народження Омеляна Михайловича Огоновського (1833–1894), українського вченого-філолога, літературознавця, педагога, громадського діяча, члена-кореспондента Польської академії знань

5 - 90 років від дня народження Василя Яковича Чебаника (1933),

українського художника у галузі книжкової графіки, мистецтва шрифту,

інтролігації, інтерпретатора образів літературної класики, виконавця

абетки Рутенія та церемоніального примірника Конституції України у ВРУ,

лавреата Національної премії України імені Тараса Шевченка

6 - День Повітряних Збройних Сил України

9 - Міжнародний день корінних народів світу

      200 років від дня народження Олександра Олександровича Навроцького

(1823–1892), українського громадсько-політичного і культурного діяча,

поета, перекладача, члена Кирило-Мефодіївського братства

12 - Міжнародний день молоді

      110 років від дня народження Євгена Васильовича Дзиндри (1913–1983),

українського скульптора, викладача, громадського діяча, творця кам’яних

левів, встановлених у м. Львові біля Ратуші

13 - 250 років від дня народження Юрія Федоровича Лисянського

(1773–1837), українського військового мореплавця, нащадка старшинського

козацького роду, перекладача, підприємця, колекціонера, гідрографа,

засновника наукової океанографії

19 - Всесвітній день гуманітарної допомоги

   140 років від дня народження Коко Шанель [справж. Габріель

Бонер Шанель] (1883–1971), французької кутюр’єрки, засновниці

власного Будинку моди в Парижі, новаторки синтезованого парфуму

Chanel No 5

23 - День Державного Прапора України

24 - День Незалежності України

26 - 40 років від дня народження Антона Андрійовича Кушніра (1983),

українського письменника, перекладача, журналіста, лавреата премії

«Коронація слова»

29 - Міжнародний день дій проти ядерних випробувань

      140 років від дня народження Дмитра Івановича Донцова (1883–1973),

українського літературного критика, публіциста, філософа, політичного діяча

31 - 140 років від дня народження Осипа Тадейовича Назарука (1883–1940),

українського письменника, журналіста, громадського та політичного діяча

 

Вересень

1 - День знань

      105 років від дня народження Ігоря Васильовича Качуровського (1918-2013), поета, прозаїка, перекладача українського зарубіжжя

5 - Міжнародний день благодійності

7 - Міжнародний день чистого повітря та блакитного неба

      75 років від дня народження Софії Василівни Майданської (1948), української поетеси, прозаїка, драматурга

      95 років від дня народження Ігоря Богачевського, вченого в галузі математики та космічної ракетної техніки (м. Сокаль).

8 - Міжнародний день письменності

15 - Міжнародний день демократії

16 - Міжнародний день охорони озонового шару

17- 170 років від дня народження Михайла Івановича Павлика (1853–1915),

українського письменника, публіциста, громадського діяча

18 - День Батька

19 - 165 років від дня народження Адріана (Андріана) Феофановича Кащенка (1858-1921),

українського прозаїка

20 - 100 років від дня народження Олександра Олександровича Сизоненка (1923-2018),

українського прозаїка

21 - Міжнародний день миру

23 – 115 років від дня народження Василя Макара «сіроманець», командира першого

повстанського бойового відділу «Вовки». Повітовий провідник ОУН на Сокальщині. Нагороджений Золотим Хрестом Заслуги УПА (с. Поториця).

26 - Європейський день мов

27 - Всесвітній день туризму

28 - Міжнародний день загального доступу до інформації

      220 років від дня народження Проспера Меріме (1803- 1870), французького прозаїка, новеліста, драматурга

      100 років від дня народження Ростислава Феодосійовича Самбука

(1923–1996), українського письменника, журналіста, сценариста

      220 років від дня народження Проспера Меріме (1803–1870), французького

письменника, перекладача, історика, етнографа, археолога

29 - 110 років від дня народження Стенлі Ерл  Крамера (1913–2001),

американського кінорежисера, продюсера фільмів про расизм, військові

злочини нацистів, соціальну справедливість та ядерну катастрофу

30 - Всеукраїнський день бібліотек

 

Жовтень

1 - Міжнародний день музики.

2 - Міжнародний день боротьби проти насилля

      80 рокiв вiд дня народження Богдана Михайловича Стельмаха

(1943), українського драматурга, поета, перекладача, автора

українських пісень

4 – Всесвітній день захисту тварин

      65 років від дня народження Леоніда Григоровича Кононовича (1958), українського прозаїка, перекладача, майстра детективного жанру

5- Всесвітній день вчителя

      150 рокiв вiд дня народження Михайла Юрійовича Яцкiва (1873–1961),

українського письменника

      310 років від дня народження Дені Дідро (1713–1784), французького

філософа, енциклопедиста епохи Просвітництва

12 - 55 років від дня народження Андрія Юрійовича Цаплієнка (1958), українського

журналіста, прозаїка, фантаста, публіциста

13 - 100 рокiв вiд дня народження Михайла Івановича Сiкорського (1923–

2011), українського історика, краєзнавця, Героя України

14 – Покрова Пресвятої Богородиці

      День захисника України

      День Українського козацтва

      90 років від дня народження Ганни Іванівни Сумської (1933-2022),

української актриси, Заслуженої артистки України, лауреатки Всеукраїнської

премії «Жінка ІІІ тисячоліття» в номінації «Знакова постать»

   140 рокiв вiд дня народження Івана Івановича Кревецького (1883–1940), українського

iсторика, бiблiографа, журналiста, громадського діяча

16 – 80 років від дня народження Богдана Нечая , громадсько – політичного діяча

Сокальщини, редактора, видавця, краєзнавця (с. Завишень).

21- 190 рокiв вiд дня народження Альфреда Бернгарда Нобеля (1833–1896),

шведського інженера - хiмiка, пiдприємця, винахідника, благодійника

22 - 120 рокiв вiд дня народження Олександра Федоровича Макарченка

(1903–1979), українського нейрофiзiолога організатора і першого директора

Львівського медичного інституту

24 - День Організації Об’єднаних Націй

   Всесвітній день інформації про розвитку

26 - 75 років від дня народження Галини Тимофіївни Тарасюк (1948), української поетеси,

прозаїка

28 – День визволення України від фашистських загарбників (1944)

31 – Міжнародний день Чорного моря

Листопад

1 – День державності на західноукраїнських землях (ЗУНР)

   День народження Європейського Союзу

6 - Міжнародний день запобігання експлуатації навколишнього середо-

вища під час війни та збройних конфліктів

7 - 110 років від дня народження Альбера Камю (1913–1960), французького

письменника, філософа, лауреата Нобелівської премії з літератури

9 – День преподобного Нестора Літописця

   День української писемності та мови

   Всеукраїнський день працівників культури та майстрів народного

мистецтва

   Міжнародний день боротьби проти фашизму, расизму та антисемітизму

10 - 540 рокiв вiд дня народження Мартiна Лютера (1483–1546), німецького

релігійного діяча

   150 рокiв вiд дня народження Володимира Павловича Пещанського

(1873–1926), українського архiтектора, реставратора, мистецтвознавця,

педагога

12 – Всесвітній день боротьби з пневмонією

13 – Міжнародний день сліпих

   80 років від дня народження Мустафи Джемілєва (1943), політичного

та громадського діяча України кримськотатарського походження, одного

із провідників кримськотатарського національного руху, правозахисника,

учасника дисидентського руху

14 – Всесвітній день боротьби із захворюванням на діабет

15 - 100 років від дня народження Віктора Васильовича Кочевського (1923-

2005), українського поета, перекладача

16 - Міжнародний день толерантності

20 - Всесвітній день дитини

21- День Гідності та Свободи

22 – 140 років від дня народження Володимира Гериновича, вченого етнографа, краєзнавця,

референта народної освіти ЗУНР, члена НТШ (м. Сокаль).

25 - Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства над жінками

   День пам’яті жертв голодоморів (90 річниця)

   185 років від дня народження Івана Семеновича Нечуя-Левицького (Левицького) (1838-

1918), українського прозаїка, публіциста

27 - 160 років від дня народження Ольги Юліанівни Кобилянської (1863–

1942), української модерністської письменниці, ранньої учасниці жіночого руху на Буковині, майстрині драматичної повісті та оповідань на теми утиску українського жіноцтва, кризового становища села

29 – 245 років від дня народження Григорія Федоровича Квітки -

Основ’яненка (Квітки) (1778-1843), українського драматурга, прозаїка

   200 років від дня народження Матвія Терентійовича Номиса [справж. – Симонов] (1823–

1901), українського етнографа, фольклориста, письменника, педагога, видавця

   125 років від дня народження Клайва Стейплза Льюїса (1898-1963), ірландського та

англійського прозаїка, поета, фантаста

30 - 110 рокiв вiд дня народження Григорія Прокоповича Донця (1913–1985),

українського поета, літературного критика, перекладача

 

Грудень

1 - Всесвітній день боротьби зі СНІДом

   80 років від дня народження Богдана Михайловича Гавриліва

(1943–2020), українського історика, краєзнавця

2 - 150 рокiв вiд дня народження Омеляна Антоновича Терлецького

(1873–1958), українського історика, педагога, громадського діяча

3 - Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями

4 - 150 рокiв вiд дня народження Михайла Михайловича Могилянського

(1873–1942), українського письменника, критика, лiтературознавця,

перекладача

5 - Міжнародний день волонтера

   145 років від дня народження Олександра Олеся (Олександра Івановича Кандиби)

(1878-1944), українського поета

6 - День Збройних Сил України

   330 рокiв вiд дня народження Миколи Даниловича Ханенка (1693–1760),

політичного та державного дiяча Гетьманщини, дипломата, мемуариста

7 - 135 років від дня народження Левка (Лева) Сильвестровича Лепкого

(1888–1971), українського поета, прозаїка, публіциста

9 - Міжнародний день боротьби з корупцією

   160 рокiв вiд дня народження Бориса Дмитровича Грiнченка (1863–1910),

українського письменника, педагога, критика, мовознавця, освітнього

і громадського діяча, укладача чотиритомного тлумачного «Словника

української мови», одного з організаторів і керівників товариства «Просвіта»

   75 років від дня прийняття Генеральною асамблеєю ООН Конвенції

про геноцид (1948)

10 - Міжнародний день прав людини

   75 років від прийняття Генеральною асамблеєю ООН Загальної

декларації прав людини (1948) (Постанова Верховної Ради України No 1982–IX від 17 грудня 2021 року)

13 - 130 років від дня народження Миколи Хвильового [справж. – Фітільов

Микола Григорович] (1893–1933), українського прозаїка, поета, публіциста,

одного з основоположників пореволюційної української прози

18 – Міжнародний день мігрантів

   115 років від дня народження Юрія Миколайовича Косача (1908-1990), поета, прозаїка,

драматурга українського зарубіжжя

19 – Святителя Миколая Чудотворця

   110 років від дня народження Миколи Михайловича Амосова (1913–

2002), українського лікаря, ученого в галузі медицини та біокібернетики,

громадського діяча, академіка Національної академії наук України та

Академії медичних наук України

   85 років від дня народження Валерії Василівни Врублевської (1938), української поетеси,

прозаїка, драматурга

20 - 100 років від дня народження Богдана Йосиповича Чайковського (1923-

2006), українського прозаїка

22 - 190 років від дня народження Марко Вовчок (Марії Олександрівни

Вілінської) (1833–1907), української письменниці, перекладачки

23 - 150 рокiв від часу заснування (1873) у Львові літературного

товариства імені Т. Г. Шевченка, а з 1892 року – Наукового товариства

iмені Тараса Шевченка

24 - 225 років від дня народження Адама Міцкевича (1798-1855), польського поета

25 – Різдво за григоріанським календарем

27 - Міжнародний день протиепідемічної готовності запроваджений через

пандемію COVID-19

28 - 55 років від дня народження Івана Михайловича Андрусяка (1968),

українського поета, перекладача

29 - 135 років від дня народження Галини Журби (Галини Маврикіївни

Домбровської) (1888-1979), прозаїка українського зарубіжжя

Оголошено:

I. Відомі події в Україні:

100 років від часу повстання у Лук’янівській в’язниці (1923)

100 років від часу початку політики «українізації» – заходів на підтримку

розвитку української мови (1923)

125 років від часу започаткування «Літературно-наукового вісника» (1898)

125 років від часу видання першого тому «Історії України - Руси» Михайла

Грушевського (1898)

150 років від часу заснування у Львові Наукового товариства імені

Шевченка (початкова назва – Літературне товариство імені Шевченка) (1873)

150 років від часу утворення Історичного товариства Нестора Літописця (1873)

175 років від часу скасування кріпосного права у Галичині та Закарпатті (1848)

175 років від часу заснування у Львові Головної Руської Ради (1848)

175 років від часу заснування у Львові Галицько-руської матиці –

культурно-освітнього товариства (1848)

225 років від часу видання «Енеїди» Івана Котляревського (1798)

350 років від часу походів Івана Сірка на Очаків та Ізмаїл (1673)

375 років від початку повстання козаків на Запорожжі, початку

визвольної війни, обрання гетьманом Богдана Хмельницького (січень 1648)

375 років від часу укладення Бахчисарайського договору між

Гетьманською Україною (гетьманом Богданом Хмельницьким) і Кримським

ханством (Кримським ханом Іслямом Ґераєм III) про військово-політичний

союз (березень 1648)

375 років від часу переможних битв українського козацтва під

Жовтими Водами (29.04–16.05.1648), Корсунем (25–26.05.1648), Пилявцями

(21–23.09.1648)

400 років від часу обрання Михайла Дорошенка гетьманом Запорозького

козацтва (1623)

450 років від часу заснування у Львові Іваном Федоровим друкарні (1573)

 

 

II. Видатні особистості:

120 років від дня народження Юрія Юрійовича Перевузника (1903–1966),

громадського та політичного діяча, юриста, учасника боротьби за неза-

лежність України у XX ст., міністра внутрішніх справ Карпатської України

130 років від дня народження Олександра Олександровича Севрюка

(1893–1941), українського громадського та політичного діяча, дипломата

150 років від дня народження Євгена Григоровича Черняхівського

(1873–1938), українського лікаря, хірурга, педагога

200 років від дня народження Ізраїля Марковича Бродського (1823–1888),

київського підприємця єврейського походження, засновника «цукрової

імперії», мецената

1040 років від дня народження Антонія Печерського (983–1073),

церковного діяча Київської Русі, одного із засновників Києво-Печерського

монастиря

1045 років від дня народження Ярослава Мудрого (978–1054), Великого

князя Київського, державного та політичного діяча Київської Русі

 

 

Бібліотечна мобілізація Хабів цифрової освіти

Ось і підходить до завершення 2022 рік. Рік, який залишиться в пам’яті кожного українця; рік, який зламав долі безліч людей; рік у який Україна на 31 –му році своєї незалежності, змушена своєю кров’ю сантиметр за сантиметром відвойовувати свою землю збройним шляхом; рік, який об’єднав не лише українців, але і весь цивілізований світ; рік у який о 3:40, 24 лютого ввірвалося у наше життя, і розділило наш світ на до і після…

         На Сокальщині, спостерігається величезна концентрація молоді та людей з дітьми, які потребують психосоціальної та емоційної підтримки, місця для пошуку роботи, тимчасового житла та інших ресурсів. До нас прибуло більше 4000 ВПО. Бібліотеки Сокальщини від самого початку війни, стали місцем, куди ВПО могли звернутися по допомогу, консультації, поради і зрештою по звичайнісіньку людську підтримку. З перших днів війни ми працювали з вимушено переселеними людьми на гуманітарному штабі де побачили, що необхідно швидко мобілізовувати свої ресурси та допомагати людям повернутися до життя.

Ми зрозуміли, що у нас є ресурс, 17 Бібліотек нашої громади входять в Мережу Хабів цифрової освіти, до нас люди нашої громади звертаються, щоб безкоштовно здобути цифрові навички і отримати доступ до цифрових послуг, ми мали картину поселення ВПО по Сокальщині і зрозуміли, що ми в змозі допомогти людям подолати труднощі адаптації і просто допомогти жити. Так народився проєкт «Бібліотечна мобілізація Хабів цифрової освіти Комунальної Установи «Публічна бібліотека Сокальської міської ради Львівської області».

Мета:

Надати можливість жителям нашої громади та ВПО безкоштовно здобути знання з цифрової грамотності. Стати місцем, куди може завітати кожен бажаючий і безкоштовно отримати доступ до сайту «Дія. Цифрова освіта» та пройти навчання з цифрової грамотності, отримати консультації й допомогу з боку бібліотекарів.

Очікуваний результат:

Ø підвищення цифрових навичок громадян;

Ø спрощення життя людей через вміння використовувати цифрові сервіси;

Ø орієнтація в цифровому просторі;

Ø подолання цифрового розриву між поколіннями та різними соціальними групами.

Сьогодні наші Хаби цифрової освіти – це бібліотечні простори, куди може завітати кожен громадянин та безкоштовно отримати доступ до платформи «Дія. Цифрова освіта», щоб пройти навчання з цифрової грамотності, отримати консультації й допомогу з боку працівників та юристів. Ми долаємо цифрові розриви між поколіннями чим спрощуємо життя людей.

Вчений, якого знає весь світ: Йосип Штокало - наш краянин.

   Краєзнавчий проєкт "Любов'ю до України натхненні" має на меті розкрити історію нашої малої батьківщини в усій її неповторності, популяризувати знання про наших видатних земляків, зберегти любов і повагу до історичної пам'яті та національної культурної спадщини нашого народу.

    Знайомтеся!

 Видатний математик, академік НАН України, член-кореспондент Міжнародної академії історичних наук у Парижі та громадсько-політичний діяч в Україні - Людина, яка прославила Україну на весь світ, вихідець із Сокальщини Штокало Йосип Захарович.

   Почесне місце серед діячів науки, які вийшли із Сокальщини, належить Штокалу Йосипу Захаровичу. Видатний математик, педагог, академік НАН України, член-кореспондент Міжнародної академії історичних наук у Парижі та громадсько-політичний діяч в Україні. Був депутатом Львівської облради та Верховної Ради УРСР 3-4 скликань. Йосип Штокало вміло поєднував активну наукову діяльність з участю в громадському житті. Людина винятково обдарована та завзята, яка приваблювала до себе не тільки вчених та студентів, але й широке коло інтелігенції. Він товаришував з Максимом Рильським, Володимиром Сосюрою, Павлом Тичиною, Борисом Патоном та іншими видатними постатями України.

  Йосип Штокало вважав і підкреслював, що діяльність кожної людини треба розглядати і оцінювати, виходячи з конкретних історичних обставин. В розмовах з довіреними людьми  ділився своїми думками про більшовицькі репресії, особливо над вихідцями із заходу України. Він з болем згадував трагічну долю Василя Бобинського, Леся Курбаса, та інших відомих українців, бо одиницям з них вдалось зберегти своє життя. Не раз він проявляв позицію українця. Впродовж багатьох років підтримував зв’язки з рідним краєм.

  Йосип Штокало народився 16 листопада 1897 року в селі Скоморохи на Сокальщині, у селянській родині. З шкільних років захопився математикою, вивчав її і самотужки. Він випускник Сокальської гімназії. Працював 16 років учителем математики в сільських, міських школах  Дніпропетровщини. В 1931 році закінчив Дніпропетровський інститут народної освіти, а в 1935-му – аспірантуру НДІ математики і механіки при Харківському університеті.

   10 років викладав на  кафедрі математики у вузах Харкова. Його запрошують до Академії наук УРСР. Став старшим науковим співробітником, згодом заступник директора інституту математики АН, одночасно професор, завідувач кафедри диференціальних рівнянь  Київського університету ім. Т. Шевченка до 1972 року.  

   Йосип Захарович Штокало був обраний головою президії Львівського філіалу АН республіки, з 1965 року – член-кореспондент Міжнародної Академії історичних наук у Парижі. З 1963-го  очолював Сектор історії природознавства та техніки інституту історії АН УРСР. Зумів об’єднати зусилля провідних вчених різних галузей науки і техніки, узагальнити і видати ряд фундаментальних праць з історії окремих  наук.

   Наш краянин є автором більше ста досліджень, опублікував 4 монографії, зокрема «Нарис розвитку математики на Україні за 40 років радянської влади», окремі з яких були видані англійською, німецькою та французькою мовами. За видання «Історії вітчизняної математики» в 4-х томах, почесний академік Паризької Академії  історичних наук, Йосип Штокало  був нагороджений в 1971 році медаллю ім. А. Койре. Під його керівництвом опубліковано повне зібрання творів з матеріалів українських математиків Г. Вороного й М. Остроградського.

   Заслужений діяч науки Йосип Захарович Штокало   був удостоєний найвищих державних нагород: орденів, медалей, премії АН України та Почесних грамот. Він жив у непростий час, але завдяки наполегливій праці, своєму таланту, досяг вершин науки і є одним з великих вчених, якого знає світ. Його знають і пам’ятають в Україні як талановитого дослідника, вмілого організатора науки, людину великої душі і ерудиції, патріота своєї України.

   Не стало Йосипа Штокала в 1987 –му, на 90-му році життя, в Києві, де й проживав до останніх своїх днів. Похований на Байковому кладовищі Києва. Споруджений йому надмогильний пам’ятник та встановлено бронзову меморіальну дошку-барельєф на «Будинку вчених». 

   На рідній Сокальщині гордяться відомим академіком і пам’ятають. Часопис «Голос з-над Бугу» публікував статті З. Стоницького, писали про нього  краєзнавці І. Вашків, В. Сандул. Містять відомості про Штокала Йосипа такі фундаментальні видання як «Енциклопедія історії України» т.10, «Енциклопедія Українознавства» т. 10. 

   Ім’я Йосипа Штокала вписане в історію розвитку світової науки і в когорту видатних імен України.

 

Використана література

Брега Г.  Штокало Йосип Захарович //Енциклопедія історії України. Т.10. – К.: Наук. думка, 2013.- С.664.

Йосип Штокало  /Іван Вашків //Сокаль і Прибужжя (1377-2000): істор.-краєзнав. нарис.- Львів: Каменяр, 2000.- С.228.

Йосип Штокало //Місто над Бугом рікою: у світлі історії та спогадів. Вчені /упоряд. Я. Підкіпняк.- Сокаль, 2021.- С.217.

Сандул В. Академік зі Скоморох: [Йосип Штокало] //Вперед.- 1988.- 1 жовт.- С.4.

Стоницький З. Не кожне село може гордитися своїм академіком: [Йосип Штокало із с. Скоморохи] //Голос з-над Бугу.- 2011.- 21 жовт.- С.7.

 Стоницький З. Сокальчанин, який відомий у Парижі: [Йосип Штокало] //Голос з-над Бугу.- 1999.- 5 січ.- С.2.

Штокало Йосип //Енциклопедія українознавства. Т.10.- перевид в Україні.- Львів: НТШ, 2000.- С.3898.

Степан Хмара: віхи боротьби і подвижництва

  Степан Хмара: віхи боротьби і подвижництва

Краєзнавство – невід'ємна частина нашої великої історії.

  Краєзнавча робота в бібліотеці - це безперервний процес, що має коріння в минулому і веде в майбутнє, мета якого - забезпечення зв'язку поколінь, збереження та передача історичної спадщини, знань та традицій, створення умов для цілісного духовного, інтелектуального та культурного розвитку, як окремої особистості, так і всього суспільства загалом. 

  Саме краєзнавча робота посідає важливе місце в діяльності бібліотек КУ "Публічна бібліотека Сокальської міської ради Львівської області"

  Краєзнавчий проєкт "Любов'ю до України натхненні" має на меті розкрити історію нашої малої батьківщини в усій її неповторності, популяризувати знання про наших видатних земляків, зберегти любов і повагу до історичної пам'яті та національної культурної спадщини нашого народу.

  До вашої уваги інформація про першого Героя України на Сокальщині,  політичного діяча, депутата Верховної Ради України І, ІІ, ІV скликань, активіста українського національного руху, довголітнього політв’язня радянських концтаборів Степана Ільковича Хмару. 

  Політичний діяч, депутат Верховної Ради України І, ІІ, ІV скликань, активіст українського національного руху, довголітній політв’язень радянських концтаборів Степан Ількович Хмара – перший Герой України на Сокальщині.

   Народився 12 жовтня 1937 року в с. Боб’ятин, в родині хлібороба. Навчався в місцевій школі, а відтак закінчив десятирічку в с. Тартаків. Важкі радянські часи в історії українського народу проходили перед його очима.

   З дитячих років запам’ятав Степан знущання енкаведистів над повстанцями, односельчанами. Хотів стати істориком, або правником, щоб боронити права українців. Та скоро збагнув, що чесна людина неминуче законфліктує з окупаційною владою, фальшивим устроєм і це призведе її до репресій та арешту, тому вибрав професію лікаря.

   В 1964 –му році закінчив Львівський медінститут і почав працювати лікарем-стоматологом в селищі Гірник, що біля Червонограда. Попри те, не вдалось йому уникнув тюрми, бо прилучився до політичного життя краю.

   У 60-70-х роках С. Хмара розповсюджував літературу самвидаву, першим переклав на українську мову «Роздуми про мир, інтелектуальну свободу і прогрес» А. Сахарова. Написав ряд публіцистичних статей, працю «Етноцид українців в СРСР».

   Після масових арештів опозиційної української інтелігенції 1972-1973 років, ув’язнення редактора часопису «Український вісник» В’ячеслава Чорновола, Степан Хмара береться за відновлення видання. Пише під псевдо Максим Сагайдак. Перший випуск (спарений №7-8) «Українського вісника» за його редакцією вийшов в 1974 році. За кордоном його переклали англійською та французькою. Журнал став одним із найважливіших джерел історії політичних репресій. У радянському союзі цей суспільно-політичний журнал розповсюджували машинописом. Його читали на «Радіо Свобода». Українці слухали і записували на касети. Уже готовий 9-й випуск «Українського вісника» з його статтею «Голос із пекла», де він критикував безпринципну політику Заходу щодо СРСР, потрапив в руки КДБ при спробі передати його за кордон.

   Степан Хмара знав, що рано чи пізно попаде в тюрму, бо з таким  монстром протистояння дуже небезпечне, та змиритись з несправедливістю, покірно схилитися не міг. Його заарештували у вересні 1980 року за звинуваченням у проведенні «антирадянської агітації і пропаганди» в письмовій і усній формі. Львівський обласний суд засудив його до 7 років таборів суворого режиму та 5 років заслання з конфіскацією майна.

   Відбував покарання в сумнозвісних пермських таборах. І там він боровся проти порушень прав людини, що призводило до додаткових покарань. За 7 років Степан Хмара відбув 306 діб карцеру – це по 15 діб майже без сну через холод в камері, одне побачення з сім’єю і отримав одну посилку вагою 5 кілограмів. Його стійкість, мужність, безкомпромісність вражала. Не піддавався він ні погрозам, ні на ганебні умови дострокового звільнення.

   Після зустрічі Рейгана з Горбачовим пішов процес звільнення радянських політв’язнів. Хто згодився написати заяву про помилування, тих звільнили скоріше. Хмара відмовився писати покаянну заяву. Був звільнений в 1987 році, повернувся в рідний край , влаштувався на роботу стоматологом в Червонограді. Знову поринув в політичне життя, бо вірив що вдасться вибороти незалежність України. Став одним з тих, хто відновив Українську Гельсінську Спілку і був членом її виконкому.

   Будучи членом Українського комітету захисту політв’язнів та представником УГС, в липні 1988 року брав участь у львівській нараді національно-демократичних рухів народів СРСР. У 1989 р. С. Хмара рішуче виступив на захист Української греко-католицької церкви. Керував багатомісячною безперервною акцією в Москві за її легалізацію. Плакати, голодування, інтерв’ю, звернення до посольств країн Європи та США мали резонанс. Акцію висвітлювали іноземні ЗМІ, що й вплинуло на дозвіл реєстрації греко-католицьких громад в Україні.

   Крім того, Степан Хмара брав участь у 250-тисячному мітингу греко-католиків біля собору св. Юра у Львові. Написав велику працю «Україна в промінні Христового світла», присвятивши 1000-літтю Хрещення України-Руси.

   У депутати Верховної Ради УРСР 1990 року Степан Хмара балотувався від Залізничного округу  Львова, перемігши конкурентів – радянських функціонерів. Його обрали заступником голови створеної Української республіканської партії, першої опозиційної в Україні. Пізніше очолив її радикальне крило. На сесії Верховної Ради України не підтримав проекту нового Союзного договору, заявивши про інше завдання – відновлення самостійної незалежної держави Україна. Депутат Хмара запропонував на розгляд Верховної Ради проєкт постанови про розпуск комуністичної партії та націоналізацію її майна і позбавити права займати керівні посади в державних установах України всіх керівників парткомів, райкомів, обкомів, які лишилися членами КПРС. Невдовзі йому влаштували провокацію в підземному переході на Хрещатику, після цього арештували в приміщенні Верховної Ради. Ув’язнення  в Лук’янівській тюрмі, з перервами, тривало дев’ять місяців. Звільнили його в серпні 1991 року після провалу ГКЧП.

   Степан Хмара завжди був на вістрі боротьби, спротиву. Чесна і тверда позиція, одержимість та ораторський талант зробили його ім’я відомим. Попри наклепи, звинувачення, дискредитацію, на його захист стало все прогресивне суспільство, в тому числі і на Сокальщині прокотилась хвиля мітингів-протестів, пікетів, звернень. Дуже незручною людиною був Хмара для владоможців. До кожної української влади мав слушні претензії, цілком обгрунтовані. Брав участь в русі «Україна без Кучми», активіст Помаранчевої революції, вийшов з фракції «Батьківщина» в березні 2005 року. Нещадний і безкомпромісний до явних і скритих ворогів української незалежності   Відомою стала його формула: «три П+В» (патріотизм, порядність, професіоналізм + воля), якою він пропонував керуватися у відборі людей на будь-яку державну посаду.

   Степан Хмара був одним з найактивніших творців найважливіших державотворчих документів, а саме: Декларації про суверенітет України, Акту про державну незалежність України, Основного закону України, Постанови про військову службу лише на території України. З червня 1992 року по грудень 2001-го  він був членом Комісії ВР України з питань державного суверенітету, членом Комітету оборони і державної безпеки.

   Як націоналіст він постійно стоїть на сторожі незалежності України. Активно реагує на політичні події в країні і в світі, як невтомний політик відгукується на них. Його виступи, звернення, коментарі, висловлювання, інтерв’ю досить жорсткі, характерні. «Мовчати не маю права» - його принципова позиція, бо битва за Україну триває. Найкритичніше і найгостріше висловлюється щодо тих українських керівних кіл, яким бракує здатності відстоювати національні інтереси. З трибуни Верховної Ради України 5 грудня 2019 року він радикально висловив недовіру чинній владі. Степан Хмара відомий як непримиренний опозиціонер, який категорично проти тоталітаризму, водночас за політичною культурою він демократ і гуманіст. Та навіть найкритичніші оцінювання постаті С. Хмари, не можуть знівелювати його заслуг перед Україною.

  Він автор видань – «Сьогодні про минуле» (1993 р.), надрукованого за матеріалами «Українського вісника» №7-8  у львівському видавництві «Поклик сумління» і починається книга сімома його віршами; «За справедливу Україну» (1999); «Десять років номенклатурної незалежності» (2002); та десятків статей на актуальні теми. Книга «Дорогою до мрії» у 2-х томах (2005) – збірка вибраних праць, промов, статей і виступів у ЗМІ та найцікавіших статей про С. Хмару, які охоплюють період із середини 1970-х  до середини 2005-го, відображаючи його погляди і діяльність цього періоду. В Сокальському районному часописі «Голос з-над Бугу»  в 1999р. за 11 жовтня була опублікована стаття Володимира Полянчука «Він вибрав шлях, колючіший від терну», а Богдан Козярський написав драматичну поему «Терор», про нього, опубліковано в цьому ж часописі, у вересневих випусках 1991 року. Він був народним улюбленцем,  про нього писали вірші, думи, поеми. Відомо, що й сам Хмара пише вірші.        

Запитай, запитай!

Чому я похмуро обурений?

Бо вітер свавільний зі сходу

Хоче вирвати з рідного поля тополі

 Запитай, запитай!

Чому горе жорстоке мене не зігнуло?

Бо рідного поля я колос налитий,

Вірний син України несхитний.

 

     Нагороди

19 серпня 2006 року указом президента України В. Ющенка присвоєно Степану Хмарі звання Герой України з врученням ордена Держави – за визначні особисті заслуги  у боротьбі за відродження незалежності української державності, відданість ідеалам свободи і демократії.

Орден Свободи (25 листопада 2008 р.) – за громадянську мужність, самовідданість в боротьбі за утвердження ідеалів демократії та з нагоди Дня Свободи.

Орден князя Ярослава Мудрого V ст.. (11 жовтня 2007 р.) – за безкомпромісність і твердість волі у виборюванні незалежності України та з нагоди 70-річчя від дня народження.

Почесний громадянин Тернополя (1991 р.)

   Література

Хмара С. Дорогою до мрії: вибрані праці у 2-х т. – Т.1. – К.: Фенікс, 2005.- 464 с.: 16 с. іл..

Хмара С. Знав, що піду в тюрму. Бо гра з таким монстром – нерівна /Степан Хмара; запис. Леся Межва //Країна.- 2016.- №14.- С.35-39.

Хмара С. (Максим Сагайдак) Сьогодні про минуле.- Львів: Поклик сумління, 1993.- 122 с.

Вічний революціонер: Степан Хмара //Львівщина в 2017 році: знаменні і пам’ятні дати краю. Календар.- Львів: ЛОУНБ, 2017.- С. 92-95.

Дисиденти. Опір як форма існування. «В’язні сумління»: Степан Хмара /Георгій Касьянов //Незгодні: українська інтелігенція в русі опору 1960-19870-х років.- К.: Кліо, 2019.- С.182.

Козярський Б. Терор: політико-публіцистична драматична поема на 2 дії (присв. Степану Хмарі) //Голос з-над Бугу.- 1991.- 5-24  верес.

Полянчук В. Він «вибрав шлях колючіший від терну»: народному депутату України Степану Хмарі завтра – 60! //Голос з-над Бугу.-  1997.- 11 жовт.- С.3.

Хмара Степан Ількович /Петро Саноцький //В очікуванні весни. Сокальщина в боротьбі за волю України.- Кн.3.- К.: Міленіум, 2020.- С.45-47.

 

Бібліотекарі - воїни на інформаційному фронті

  Російсько-українська війна 2022 кожного українця зробила воїном, готового на  своєму місці робити те, що він вміє та разом з армією наближати перемогу.

  Працівники КУ "Публічна бібліотека Сокальської міської ради Львівської області" на черговій нараді, на жаль, знову у форматі онлайн зустрічі, говорили про те, як працювати далі в умовах воєнного стану, яким напрямкам діяльності надаватити перевагу, обговорювали та аналізували  стан бібліотечних фондів в хронологічномуй та мовному аспектах. Ініціювали проведення розмовних клубів для ВПО,  наголошували на особливому значенні української мови, яка стала зброєю, захистом і символом нескореності для кожного українця.

 Говорили про інформаційну безпеку, медіаграмотність бібліотекарів та громади. Вчили компетентно споживати будь-які повідомлення в мас-медіа і грамотно створювати свій власний продукт, поскільки в умовах війни рф проти нашої держави ми досить часто зустрічаємося з дезінформацією, інформаційними атаками, зломом акаунтів.

 Віримо Збройним силам України! 

Разом переможемо!