Освоюємо операційну систему Linux (Лінукс).

Практичне заняття від адміністратора системи Олександра Плетінки!

Разом  з бібліотекарями, котрі отримали комп’ютери по державній програмі «Дія. Цифрова освіта», ми освоювали операційну систему Linux (Лінукс). Це безкоштовна, надійна і безпечна ОС, яка на сьогоднішній день є фактично альтернативною заміною ОС Windows від Microsoft.

Ми вчились налаштовувати програму на свій смак. Віджети, величезна кількість тем оформлення (в тому числі й мімікрія під Windows та Mac OS), налаштування панелей та меню, вікна авторизації та привітання.

Для тих, хто готовий вивчати документацію і має багато вільного часу, є інші можливості — приміром, налаштування домашнього медіасервера або збирання дуже швидкої системи для власного ноутбука.

 Linux зручний для роботи з Інтернетом. По перше, браузери всі ті самі що у Windows від Microsoft — Firefox, Chrome, Opera. Є торент-клієнти, чат-клієнти. Але основна зручність полягає в легкому керуванню мережами — дротовими, стільниковими та бездротовими, що реалізовано у вигляді зручних аплетів.

Участь у вебінарі ЛОУНБ «Краєзнавча діяльність – створення бренду публічних бібліотек Львівщини»

Як завжди змістовно й пізнавально! 

Саме так пройшов перший день вебінару для працівників публічних бібліотек області "Краєзнавча діяльність - створення бренду публічних бібліотек Львівщини", який  організували фахівці науково-методичного відділу КЗ Львівської обласної ради «Львівська обласна універсальна наукова бібліотека» та Центральної міської бібліотеки ім. Л. Українки.

Насичена програма від справжніх профі бібліотечної справи включала програму:

«Історико-літературний краєзнавчий аспект у видавничій діяльності ЛОУНБ». Бібліографічний літопис регіону. Ольга Букавіна, завідувач редакційно-видавничого сектору ЛОУНБ

 «Вебформат бібліотечного краєзнавства: здобутки та нові тенденції». Консультація. Віта Гринчук, головний методист науково-методичного відділу ЛОУНБ

 «Застосування проектного менеджменту для просування краєзнавства в бібліотеках Сокальщини». Галина Хорташко, завідувач методично-бібліографічним відділом Сокальської центральної публічної бібліотеки

 «Краєзнавча бібліографія в контексті створення бренду публічних бібліотек», Галина Корнецька, завідувач методично-бібліографічним сектором КЗ «Жидачівська МПБ»   

 «Краєзнавчий вимір: партнерство як дійовий засіб національно-патріотичного напрямку в роботі бібліотеки ім. О.Ольжича». Презентація. Юлія Володченко, бібліотекар І категорії 6ібліотеки-філії № 6 Львівської МЦБС для дорослих.

 «Інноваційний підхід до популяризації краєзнавства у бібліотеці для дітей». Досвід роботи з користувачами-підлітками ЦДБ м. Львова. Оксана Бакусевич, провідний бібліотекар ЦДБ м. Львова, член журі міського мистецько-краєзнавчого конкурсу «Львівське рондо»

 «Соціокультурна місія бібліотек Радехівської громади у збереженні і розвитку  історичної пам’яті». Світлана Сіцілюк, завідувач методично-бібліографічного відділу Публічної бібліотеки м. Радехів.

 «Краєзнавчий портрет міста Кристинопіль у бібліотечному фокусі». Надія Пилипчук, провідний методист Червоноградської ЦБС.

 «Акварельні мандри Винниками разом з Яриною Каторж». Відео-проєкт Ірина Андрухів, завідувач  бібліотеки-філії № 34 Львівської МЦБС для дорослих.

  Дякуємо за надану можливість презентувати  досвід роботи бібліотек Сокальщини та посмакувати особливими бібліотечними смаколиками від колег. 

Детально:

https://drive.google.com/drive/u/0/my-drive

  Дуже сподіваємося, що нам вдалося підкинути колегам корисні ідеї  із нашого бібліотечного кейсу.

Чекаємо день 2-ий.

День 2-ий.

Програма не менш насичена і цікава:

Співпраця з історико-краєзнавчим музем в рамках бібліотечних студій. Лариса Шнит, заступник директора по роботі з дітьми  КУ ЦБС Бродівської Міської ради" Дитяча бібліотека м. Броди

 «Бібліотека - платформа популяризації літературного краєзнавства Бродівщини». Еріка Ногтєва, завідувач відділу обслуговування користувачів Бродівської центральної міської бібліотеки КУ «ЦБС Бродівської міської ради».

 «Бібліотечне краєзнавство у системі формування духовності користувачів та збереженні культурної спадщини Яворівщини». Марія Марків, директор КЗ «Публічна бібліотека Яворівської міської ради».

 «Збереження національних традицій. Робота Центру освіти дорослих «Яворівська вишивка». Наталія Биба, провідний бібліограф Яворівської міської бібліотеки ім. Юрія Липи КЗ «Публічна бібліотека Яворівської міської ради».

 «Уславлені імена у вулицях Левандівки». Краєзнавча мандрівка. Любов Дуда, провідний бібліотекар бібліотеки-філіі № 15 Львівської МЦБС для дорослих.

 

«Краєзнавча розвідка - шлях до пізнання рідного краю». Ольга Михайлюк, бібліотекар 1 категорії бібліотеки-філії с. Сокіл КЗ «Публічна бібліотека Кам’янка-Бузької міської ради».

 «Краєзнавчо-просвітницька діяльність Новояворівської публічної бібліотеки».  Руслана Сайко, бібліотекар КЗ «Публічна бібліотека» Новояворівської міської ради.

«Багатовікова краєзнавча спадщина у бібліотечному просторі Стрийщини». Лілія Русин, завідувач методично-бібліографічним відділом Стрийської МЦБС

«Сучасно, творчо, креативно: утверджуємо імідж бібліотеки в громаді»

 Зміни в суспільстві вимагають змін в публічних бібліотеках країни.

  Дуже непросто сьогодні  бібліотекарям втриматись на плаву без достатнього поповнення бібліотечних фондів,  відповідного технічного обладнання, доступу до мережі Інтернет, інколи без елементарного тепла.  

Тож на що орієнтуватися бібліотекарям у своїй діяльності в сучасних умовах? Які послуги впровадити в бібліотеці, щоб не відставати від часу і бути потрібними громаді? Чим може здивувати бібліотека? Як втримати напрацьований імідж  в цей непростий для бібліотечної спільноти час? 

Працівники методичної служби Сокальської центральної публічної бібліотеки та керівник установи разом із працівниками бібліотек-філій Сокальщини обговорювали саме ці важливі моменти в діяльності бібліотек на двох-денному семінарі "Сучасно, творчо, креативно: утверджуємо імідж бібліотеки в громаді".

Програма семінару-дискусії включала питання:

1. Пріоритетні напрями діяльності бібліотеки: на що звернути увагу? (Директор Христина Дасюк)

2. Утверджуємо імідж публічної бібліотеки в громаді. Яким чином? (Зав. методичним відділом Галина Хорташко)

3. Організація бібліотечного простору як складова успіху бібліотеки. (Методист І кат.Руслана Райковська)

4. Дитяче дозвілля: що  цікавого запропонувати користувачам (Заст. дир. по роботі з дітьми Ольга Чесак)

5. Облік  документів в бібліотеках новоствореної Територіальної громади. (Провідний бібліотекар Тетяна Лобода).

 На завершення зустрічі відбулося інтерактивне обговорення, яке стосувалося розвитку творчої ініціативи бібліотекарів, визначення пріоритетного напрямку діяльності бібліотек,  утвердження значимості ролі бібліотек у громаді і в суспільстві в цілому.

Симфонія почуттів: творчість Ольги Яворської

   Знайомтесь! Ольга Яворська- сучасна українська письменниця, патріотка своєї країни, яка глибоко переживає за долю рідного народу, за українську державу. 

 Ольга Яворська – письменниця незвичайна. Її творчість –це проповідь людяності, справедливості, милосердя.

  Хоч би про що писала у своїй прозі, поезії чи щоденниках, всюди світиться чиста душа українства. Правдивість доль людських відкривають історичне тло життя народу. 

                                                          Вертаюсь сто разів у світ п’янкої тиші

          Бо інші всі світи до гіркоти чужі.

                               Тут істина життя, тут пам’ять пише вірші,

                    Тут грають почуття на клавішах душі.

(О. Яворська «На клавішах душі»)

   Ольга Яворська народилася 21 квітня 1954 року на Тернопільщині. Почала писати вірші ще у шкільні роки. Тепер вона автор більше 30 книг поезій та прозових творів. Пише проблемні статті, нариси, критичні огляди та книги для дітей. Друкується в альманахах, часописах, всеукраїнських газетах, є співавтором ряду антологій.  Член Національної Спілки Письменників України  з 1997 року.  Лавреат літературних премій, серед них премія ім. Івана Франка, Ірини Вільде, Леся Мартовича, Лавреат конкурсу «Коронація слова» (2014), «Крилатий Лев» (2017).

   Вийшли друком поетичні збірки останніх років «Літерами долі» (2016), «Сльоза-живиця» (2018), прозові твори – «Світло, яке не згасне» (2018), «Неспалима смерека» (2018), «На чужих вітрах» (2015), «Щоденник болю і тривоги» (2016),  «Барви обвітрених літ» (2020).

  Ольга Яворська – письменниця незвичайна. Її творчість –це проповідь людяності, справедливості, милосердя.

  Хоч би про що писала у своїй прозі, поезії чи щоденниках, всюди світиться чиста душа українства: етичне в естетичному, навіть проза в неї поетична. Правдивість доль людських відкривають історичне тло життя народу.

 Твори Ольги Яворської пронизані глибоким патріотизмом і світлом євангелійських істин. Бо не може бути справжнього патріотизму без справжньої віри в Бога. Сповідуючи заповідь Христа – «Немає більшої любові за ту любов, як хто душу свою покладе за друзів своїх» - значить і за народ свій, за Вітчизну свою.

   

 У книзі «Неспалима смерека», яка стала дипломантом літературного конкурсу «Крилатий Лев», розповідається про долю української жінки Меланії Параскевич. Вона витримала всі тортури  більшовицьких катівень, усі удари долі, стала взірцем незнищенності українського патріотизму. Крізь сталінські табори і тюрми, переслідування і гоніння, гіркі втрати, любов і поневіряння, постав непоборний дух спротиву в боротьбі за волю України та власну гідність. Ця книга, як і попередня – роман про УПА «На чужих вітрах»  - славний пам’ятник борцям, які віддали свої життя за свободу України.

 

   Щоденникові рядки О. Яворської не подібні до таких же текстів інших авторів, вони більше особисті. Відтворюючи словом болі і тривоги народу,  який вона представляє, щиро передає свої душевні вболівання. Її «Щоденник болю і тривоги» охоплює складний період нашої держави з жовтня 2013 року до кінця грудня 2015-го, коли тривала відчайдушна боротьба українського народу за власну гідність, цілісність та соборність України.

  Ця книга є цінним, непідробним документом епохи. Висвітлюючи справжні події, а не викладені політиками в своїх інтерпритаціях, авторка наголошує на звитязі і незламності українського духу. Свої почуття, молитви до Всевишнього, свою  душу виливає в слові. Поезія щедро розсипана серед прозових рядків.

  Для авторки головним є зміст вірша, його здатність захопити читача і озватися відлунням в його душі, спрямувати її на творення добра у цьому жорстокому, але ж єдиному світі. Місце людини у світі й усесвіті – жити згідно з Господніми заповітами, вірити й прагнути, творити і любити – означає мати моральний стрижень і сенс життя.

Поможи мені Боже, зробити хоть щось для народу,

Бо навіщо життя, якщо даром воно пропаде?

Чого варта душа, що не служить ідеї Свободи,

Що не мучиться болем в цей важкий, затуманений день.

 Авторка не може стояти осторонь трагічних подій на сході України, війни нав'язаної нам Росією, не лише гібридної, а й фізично кровавої, з численними важкими втратами, коли «Свій біль прийме чиясь страждальна мати, втамує плач і прокляне Москву…». Що може бути трагічніше від втрати батьками дітей, дітям – батьків.

 Особливою поетичною книжкою  Ольги Яворської є збірка «Сльоза – живиця».
Сльоза печалі чиста, прозора як живиця, якою плачуть дерева. Ця її живиця - сльоза людського серця, думок світлих, і душі натхненної, а ще щира сльоза за втраченими світлими людьми яких не вернути, та потрібно зберегти їх імена в нашій пам'яті. Вірші- посвяти Тарасу Шевченку, Лесі Українці, Віті Вітер і Євгенії Божик, Василю Стусу і Василю Симоненку, Івану Миколайчуку, Катерині Білокур, Гнатюку і ще багатьом славним українцям та чудовій Україні, рідним місцям сповнені любов'ю до української ментальності.

Настурція, магнолія, блавати

Рятують душу від німих тортур,

Бо в тому сяйві  Україна-мати

З очима Катерини Білокур

  Сльоза-живиця має здатність бути щирою молитвою за рідний край в ім'я його спасіння, перемогти жорстокість та зневіру, і як сльоза дитини що може оновити світ. Ця книжка й про себе та своє ставлення до світу:

«Мені в житті пощастило відчути тепло метафор,

Торкнутися серцем неба і вирватись з кола смерті.

Біля вогню зігрітись , що з глини випалює фарфор,

Почути слова високі, яких із душі не стерти.

Пройтися по тому полю де час откровення сіє,

Де сонце ховає усміх в пелюстці найменшої квітки.

Зустрітися з вітром надії, який безперервно віє…»

Публікації про твори Ольги Яворської:

Гаврилюк Н. Щоб воля справді волею була: книга поезій  О. Яворської «Сльоза-живиця» /Н. Гаврилюк //Дзвін.- 2019.- № 4.- С.225-226.

Грущак А. Чужі вітри у нашій долі: /про роман О. Яворської/ //Дзвін.- 2017.- № 5.- С.224-226.

Дячишин Б. Сила животворчої сльози: про збірку поезій О. Яворської «Сльоза-живиця» /Богдан Дячишин //Слово Просвіти.- 2018.- 14-20 черв.- С.12.

Литвинчук Л. Неспалимість смерекового духу: кн. О. Яворської «Неспалима смерека» /Людмила Литвинчук //Літ. Україна.- 14 черв.- С.13.; //Слово Просвіти.- 2018.- 14-20 черв.- С.12.

Мориквас Н. «Щоденник  болю і тривоги»: Ольги Яворської /Н. Мориквас //Слово Просвіти.- 2017.-  17-23 серп.- С.8.

Фарина І. Виростає справжність з болю і тривоги //Дзвін.- 2016.- № 9-10.- С.282-284.

Фарина І. Оживила задля майбуття: Ольга Яворська //Слово Просвіти.- 2016.- 4-10 серп.- С.16.

Чепурко Б. Сльоза живиця: /поезія Ольги Яворської/ //Дзвін.- 2020.- № 2.- С.209-211.

 Рекомендовані книги і публікації є в стінах Сокальської центральної публічної бібліотеки.  Запрошуємо до читання!

З воскресінням Христовим!

Дорогі колеги, друзі, рідні! Наступає світле свято Воскресіння Христового. Нехай воно принесе з собою радість, благодать і здоров'я. Наповнить ваші оселі позитивними емоціями, запахом печених пасок, розписаних яєць і почуттям щирої віри. Додасть у ваші святкові кошики добра, щирих посмішок і витримки. Миру і щастя вам!

Сучасні Герої Сокальщини: Роман Лагно.

       Пам'ять про них живе в наших серцях...

     

   Роман Лагно народився 19 липня 1977 року в с. Волиця Сокальського району, в родині української інтелігенції – роду Варваричів, в якій отримав патріотичне виховання. Проживав в Сокалі. Навчався в Сокальській школі № 2 - ліцей. Потім був призваний до служби в ЗСУ. Після, працював в Сокальській газокомпресорній станції «Львівтрансгазу». Мав багато друзів, які поважали його.

  З перших днів Революції Гідності Роман Лагно був на Майдані в Києві, десятником 10-ї Сокальської Сотні Самооборони. Приїжджаючи з Києва на Сокальські віча, Роман з гідністю тримав синьо-жовтий державний чи червоно-чорний стяг. 18 лютого 2014 року в бою з беркутівцями отримав поранення лівого ока. Медикам вдалося око врятувати. Після Майдану, добровольцем пішов  захищати Україну в рядах Національної гвардії. З командиром роти батальйону ім. генерала Кульчицького  Мироном-«Батею» пройшли Слов’янськ, Дебальцево та інші «гарячі точки». Старший кулеметник Роман Лагно загинув в бою з бандформуванням, прикриваючи правий фланг побратимів . Атаку було відбито, а йому вижити не  вдалося, отримав смертельну рану. На 38-м році,  його життя обірвала війна.

 Сотні людей, 13 січня 2015 року прийшли з букетами живих квітів та з болем у серці  провести в останню дорогу сокальчанина  Романа Лагна, який загинув на Сході України, захищаючи її суверенітет. Попрощатися прийшли жителі м. Сокаля і району, родичі і сусіди, однокласники та однокурсники, колеги по роботі, друзі і бойові побратими. Учні сокальських шкіл синьо-жовтими букетами квітів прикрасили його останню путь.  Не стало вірного  сина України, батька, брата, друга, патріота, який понад усе  любив Україну і загинув, захищаючи її.

      Герої не вмирають, коли їх пам’ятають

 До 39-ї річниці від дня народження  – 19 липня 2016 року встановлено величний пам’ятник на  могилі Романа Лагна на кладовищі м. Сокаль. 

  На фасаді Сокальського НВК ЗШ І-ІІІ ст. № 2 – ліцей , в серпні 2015 року, відбулося відкриття меморіальної дошки Героєві.

 10 вересня 2015 року на стіні адміністративного будинку Сокальської компресорної станції було урочисто відкрито і освячено пам’ятну дошку Герою, який поклав своє життя  за волю України.

  В Сокалі започатковано спортивні змагання, на яких переможців нагороджують кубком ім. Романа Лагна «За волю до перемоги" .

 Сучасні Герої стали гідним прикладом для підростаючого покоління. Встановлені пам'ятники, меморіальні дошки  стала символом безсмертної пам’яті Героїв. 

Відзнаки Героя

  Указом Президента України № 176/2015 від 25 березня 2015 року, “за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України”, Роман Лагно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

  Нагороду від Президента України Петра Порошенка – відзнаку «За участь в антитерористичній операції» 5 лютого 2018 року в ЗШ №4 – ліцей вручив народний депутат України  Михайло Бондар,  синові Романа Лагна  - Олексієві. Учні школи вшанували пам’ять загиблих захисників України.

   Депутати Сокальської міської ради 30 січня 2015 року на сесії VІ скликання  присвоїли звання «Почесний громадянин міста Сокаля» сокальчанину Роману Івановичу Лагну.

   У серпні 2016 на місці загибелі Романа Лагна на околиці Станиці Луганської побратими з Коломийщини встановили пам’ятний знак.

Публікації в районному часописі «Голос з-над Бугу»:

Дилин О. «Героїв пам’ятатимуть  віками, Герої, ми вам шану віддаєм»: вшанували Романа Лагна /Ольга Дилин //Голос з-над Бугу.- 2015.- 24 вер.- С.1.

Заяць О. Нагорода батька-Героя – синові: (вручили Олексієві Лагну) /Ольга Заяць //Голос з-над Бугу.- 2018.- 22 лют.- С.1.

Проць О. «В бою за волю пішов в далечінь…»: (біля могили Романа Лагна) /Оксана Проць //Голос з-над Бугу.- 2016.- 28 лип.- С.5.

Проць О. «Вічна пам’ять» замість «многая літа»: (річниця загибелі Романа Лагна) /Оксана Проць //Голос з-над Бугу.-  2016.- 21 лип.- С.1.

Герої не вмирають тоді, коли їх пам’ятають...

  Продовжуємо рубрику "Сучасні Герої Сокальщини". Адже Герої не вмирають тоді, коли їх пам’ятають...

 

Його забрала війна… 

    Антон Козачук був одним із тих, хто не сидів склавши руки, коли почалася війна, а пішов захищати рідну Україну від окупантів. Він був звичайним хлопцем, яких мільйони. 

    Почуття відповідальності, патріотизму переважало над іншими відчуттями. За покликом серця, добровільно прийшов у військомат,  і в лютому 2015-го був мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив у 53-й окремій механізованій бригаді, яка дислокувалась під Лисичанськом Луганської області, звідти й привезли Антона Козачука  5 березня 2016 року, автомобілем з написом «вантаж 200». В душі тривога і пекучий біль у кожного , хто бачить цю машину. Знову привезли тіло загиблого бійця із зони АТО. Антон Козачук – десятий, кого  хоронила   Сокальщина. Не довелось йому відсвяткувати свій 36-й День народження.

   Проводжали  Героя в останню дорогу рідні та близькі, очільники району та міста, священнослужителі різних конфесій, друзі, вчителі та учні сокальських шкіл, і ще багато людей, які особисто не знали Антона, та прийшли вшанувати Героя, який загинув за Україну. Звуки військового оркестру сповнювали серця сокальчан невимовним жалем і тугою. 

  Поховали Антона Козачука на новому цвинтарі Сокаля, на Алеї Героїв, поряд з іншими загиблими за Україну. Знову тут звучав Державний Гімн і залпи військового салюту.

 Синьо-жовтим прапором обійма Україна синочків …

І скорбота впліта чорну стрічку в барвисті віночки…

Терпне з болю душа , а від сліз … як же очі болять

Обіймає в останнє Україна синів – соколят…

                             (Лідія Гій-Шишка «Скорбота»)

     На фасаді Сокальської ЗШ І-ІІІ ст. №5  27 лютого 2017 року відкрито меморіальну дошку Антону Козачуку. Він став гордістю школи і прикладом для учнів, Людиною, ім’я якого вписано в «Книгу пам’яті» полеглих за Україну.

  Пам’яті Антона Козачука вчителі та учні школи висадили калинову алею на шкільному подвір’ї, оформили сторінки шкільного літопису «Наші герої». 

До вашої уваги публікації в періодичних виданнях:

     ·    Жарський В. Вони назавжди залишилися молодими... : Герої не вмирають//                  Голос з-над Бугу.- 2020.- 27 серп.- С. 12.

·      Навіки будем у небеснім батальйоні...: новітні герої Сокальщини: Козачук     Антон Анатолійович //Голос з-над Бугу.- 2017.- 12 жовт.- С. 4.

·      Практика С. «Я любив вас усіх, та найбільше любив Україну»: (пам’яті Антона Козачука) /Світлана Практика //Голос з над Бугу.- 2016.- 26 трав.- С.5.

·        Сорочук В. Герой з вулиці Героїв УПА: (Антон Козачук) /Василь Сорочук, Юлія Сорочук //Голос з-над Бугу.- 2016.- 10 берез. – С. 1-2.

·        Сорочук Ю. За Україну віддав життя..: (Антону Козачуку відкрито меморіальну дошку) /Юлія Сорочук //Голос з-над Бугу.- 2017.- 2 берез.- С. 1.