Пропонуємо вашій увазі рубрику "Сучасні Герої Сокальщини". Ми повинні знати своїх Героїв в обличчя. Адже Герої не вмирають тоді, коли їх пам’ятають...
«Україно,
коштовна перлино.
Твої діти-сини у
бою.
Вони гинуть
жорстоко й невинно,
Полишаючи долю
свою.
(Олеся Врубель)
Війна, неоголошена, підступна ввалилась в Україну, зруйнувавши мирне життя, обірвала тисячам українців життя. На захист країни стало й молоде покоління патріотів. Випускник Сокальської гімназії ім. Олега Романіва, Валентин Прихід загинув, захищаючи Україну в зоні АТО.
Командиру механізованої роти батальйону
Валентину Приходу виповнилося лише 25 років. Всі хто його знав, знає всю
неймовірність його особистості - Людини
Гідності . Відповідальний і чесний, добрий і щирий. Він відзначався внутрішньою
інтелігентністю і порядністю. Його поважали і любили за людяність і
милосердність, дружбу, надійність і вірність. Болісно, сумно, і до сліз прикро, що гинуть найкращі.
Валентин Прихід виростав в селі Забужжя, в звичайній українській сім’ї.
В ті важкі 90-ті роки був старанним і наполегливим, завзятим і акуратним, самостійним і цілеспрямованим хлопчиною.
Пішов в перший клас Забузької школи, потім навчався в санаторній школі –інтернат (1997-1999). Вчитель початкових класів Мирослава Василівна Федишин згадує: «Валентин був відповідальним, активним, врівноваженим , товариським хлопчиком, добре вчився , відзначався почуттям справедливості. Дуже любив творчі завдання, де можна було розкрити свою думку, виразити почуття. Вже тоді задумувався над вибором майбутньої професії, мріяв стати військовим. Любив свою родину, особливо шанував бабусю, яка віддавала всю свою любов, виховувала його доброзичливим, мужнім, самостійним..» . Він дорожив сім’єю, цінував їх працю і завжди допомагав.
З 5-го класу перейшов вчитися в Сокальську гімназію, навчаючись в класі з математичним профілем. Любив теми військової тематики, аналізував історичні події та тактику військових дій. Ходив чіткими кроками, як у військових, мав відчуття власної гідності та достойності. Класному керівникові Наталії Луцик, яка викладала українську літературу в гімназії, запам’ятався Валентин Прихід , як здібний і талановитий учень. «Серед однокласників він вирізнявся внутрішньою інтелігентністю та вродженим тактом. У характері і зовні цього симпатичного юнака гармонійно поєднувались сила волі, відповідальність, чітка життєва позиція, з одного боку, і м’якість, ввічливість, толерантність, з іншого.Після закінчення Сокальської гімназії в 2006 році , Валентин поступив на економічний факультет Національного університету «Львівська політехніка». В 2011 році закінчив магістра економічних наук і воєнну кафедру та зробив свій життєвий вибір – пішов по контракту офіцером в ЗСУ. Військову службу проходив у військовій частині в м.Володимир-Волинський. Освіченістю і кмітливістю обігнав по службі випускників військових училищ.
15 серпня 2014 року провести в останню путь Валентина Прихода зібралось велелюддя: жителі району, Сокаля, Забужжя, молодь, учні шкіл, друзі і військові. Разом з священиками (а їх було дванадцять), віддати шану пам’яті воїну прибули військовослужбовці військової частини, де починав контрактну службу Валентин, та бойові побратими 51-ої окремої механізованої дивізії. На честь Героя пролунали залпи військового салюту.
Відзнаки Героя
Указом
Президента України № 144/2015 від 14 березня 2015 року, "за особисту
мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету
та територіальної цілісності України", нагороджений орденом Богдана
Хмельницького III ступеня (посмертно).
На сесії
районної ради 2014 року, військовий
комісар Сокальсько-Червоноградського комісаріату Микола Лисак виконав почесну і
водночас сумну місію
– вручив орден ім. Богдана Хмельницького мамі і братові Героя.
Рішенням Сокальської районної ради від 13 жовтня 2016 року Валентину
Приходу присвоєно звання "Почесний громадянин Сокальського району".
Коротка довідка
Дата та місце
народження:
4 квітня 1989 р., м. Жовква, Львівська область.
Дата та місце
загибелі:
7 серпня 2014 р., висота Савур-Могила, Шахтарський район, Донецька область.
Звання: Старший
лейтенант.
Посада: Командир роти.
Підрозділ:
51-а окрема механізована бригада.
Обставини
загибелі:
Загинув 7 серпня 2014 р. під час жорстоких боїв українських силовиків із
терористами, що точилися поблизу висоти Савур-Могила в Донецькій області. Разом
з Валентином загинув старший солдат А. Карабан.
Сімейний стан: Залишилися
мати та брат.
Місце поховання: с. Забужжя,
Сокальський район, Львівська область.
Публікації в періодичних виданнях:
· Душу
й тіло поклав за Україну: [16 вересня минає
сорок днів від дня загибелі в зоні АТО Валентина Прихода]
//Голос з-над Бугу.- 2014.- 11 вер.- С.4.
·
Мирутенко
О. Пішли воювати добровольцями: [Президент
України посмертно нагородив орденами двох бійців із Сокальщини – Валентина
Прихода та Романа Лагна] /Оксана
Мирутенко //Експрес.- 2015.- 30 бер.- С.12.
·
Пам’яті
Валентина Прихода – Людини Гідності
//Голос з-над Бугу.- 2014.- 18 вер.- С.4.
·
Проць
О. Зібрались і працювали: [на сесії Сокал.
райради вручили орден ім Б. Хмельницького рідним Валентина Прихода]
/Оксана Проць //Голос з-над Бугу.- 2015.- 18 черв. – С.4.
·
Слава
Україні! Героям Слава!: [спогади, відгуки
про Валентина Прихода] //Голос з-над Бугу.- 2015.- 6
серп.- С.2.
·
Сорочук
В. Валентин Прихід боронив Україну до загину:
[Сокальщина
в жалобі]
/Василь Сорочук //Голос з-над Бугу.- 2014.- 21 серп.- С.4.
·
Сорочук
В. Валентин Прихід із Забужжя загинув біля Савур-Могили /Василь Сорочук //Голос
з-над Бугу.- 2014.- 14 серп.- С.4.; //Висок. Замок.- 2014.- 18 серп.- С.4.
·
Трошина
О. Такий надійний, такий чистий душею: [у квітні виповнилося б
26 років Валентину Приходу]/ Оксана Трошина
//Голос з-над Бугу.- 2015.- 30 квіт.- С.4.
Тож пам'ятаймо своїх Героїв.
Адже Герої не вмирають тоді, коли їх пам’ятають...