Біобібліографічне есе
Володимир Полянчук – талановита і багатогранна
особистість, знаний і шанований в нашому краї.
Один із найактивніших учасників
національно-культурного відродження в рідному краї. У липні 1989 року ініціював
спорудження пам’ятника Кобзарю у Сокалі. В 1990-1992 рр. – голова районного Товариства
української мови ім. Тараса Шевченка. Обирався депутатом районної ради за
списком НРУ.
З 1999 по 2016-й – голова Сокальського районного
літературно-мистецького об’єднання «Колос», головний редактор альманаху
«Соколиний край», член Української асоціації письменників.
Друкувався в часописі «Голос з-над Бугу», в
колективній збірці «Сокальщина літературна», альманахах «Провесень»,
«Соколиний край». Автор поетичних збірок «Саджу свій сад» (1995), «Танець
каріатид» (1999), «Мріється Україна» та «І журавлі, і небо» (2018).
Він залюблений в красу природи, в шепіт гаю і
стиглого колосся, в тихий плин річок і голубінь неба – все це з ніжним трепетом виливається в поетичні
рядки. Він садить плодючий сад та плекає «калину з маминого двору»
В осінню і весняну пору,
Коли курличуть журавлі,
Калину з маминого двору
Я розсаджу по всій землі.
«Калина з маминого двору»
Пил з
історії струшувати мушу,
Щоб
сторінку давню зрозуміть.
Україно!
Розтривожуй душу,
Серцю не
давай закам’яніть!
«Україні»
До кожного випуску альманаху «Соколиний край»,
в рубриці краєзнавство,
В. Полянчук
складав річні краєзнавчі календарі та подавав просвітницькі дописи. Вагома
скарбниця його патріотичної поезії та пісень про Україну, її звитяжців і захисників:
Збираються
наші герої,
Вкраїни
відважні сини
До свого
священного бою –
Орду
сатанинську спинить.
Вони всі
козацького роду
І їм у ярмі
не ходить.
Сини вони й
дочки народу,
Якого не вдасться
зломить.
«На спротив»
Занурившись
в поезію Володимира Полянчука, захопленню немає меж, як і нема теми, якої б не
торкнулось його серце, його ліричне перо. В одкровенні випульсовують вічні
істини, мотиви сенсу життя і всеоб’ємне почуття любові, добра і гідності, а в
тім, реалії буття. Щемить душа його від лиха і знегод, б’є в набат, заходячись
від праведного гніву, бо найбільший, для автора біль – це непроминущий біль за
Україну...Переймаючись переживаннями поета, стаємо свідками і спільниками у
його боротьбі з ворогами рідної землі, зі зрадниками ідеалів людяності, честі,
зрештою, у протистоянні з брехнею, підлістю, захланністю…
Все штучне,
наносне, підшите ще й брехнею,
Партійний
форналь суне на Майдан.
Ніхто з них
не стоїть за правду, за ідею,
Стоять за
ними лиш грошва і клан.
«Творцям лжемайдану»
Вірші громадянської тематики звучать і
сприймаються як патріотична лірика. Наснажений любов’ю до рідного краю йому
таки «мріється Україна». Читаючи твори
Володимира Полянчука переймаєшся гордістю і повагою до минулого, порив до
світлого майбутнього, відчуваєш смак краси, добра і любові.
Найкраще
про світогляд автора говорять його твори, які друкувались в колективних
збірках «Сокальщина літературна», «Сокальська Шевченкіана», альманахах «Провесень»,
«Соколиний край», та й в інших крайових і обласних. Він постійний дописувач
часопису «Голос
з-над Бугу», автор поетичних збірок «Саджу свій сад» (1995), «Танець каріатид»
(1999), «Мріється Україна», «І журавлі, і небо» (2018).
Його
творчий доробок дійсно Колосальний, багатоманітний, вражаючий. Від серця щире
Слово творив і щедро людям дарував, в піснях край рідний оспівав.
Сокальщино,
прибузький рідний краю,
Ти –
батьківщина, долею дана.
З дитячих
літ до тебе промовляє
Мойого
серця ніжності струна.
Тут Буг
пливе і Спасівка, і Рата,
Споконвіків
тут береги бужан.
Земля моя
героями багата,
Земля моя –
то хлібний щедрий лан.
Тобі я
пісню щиро заспіваю
Про хліб і
сіль на твому рушнику.
Злітай у
вись, мій соколиний краю,
Стелись
барвінком на своїм віку.
«Мій соколиний край» пісня
Краєзнавчі
публікації
Календар краєзнавця – 2005: (пам’ятні дати
Сокальщини) /підгот. Володимир Полянчук //Соколиний край: альманах. № 5. –
Сокаль, 2005. – С.218-222.
Пам’ятні дати: пам’ятні дати Сокальщини – 2019; 2020
/ підгот. В. Полянчук //Соколиний край: альманах. № 19-20. - Сокаль, 2019-2020. - С. 275-286.
Пам’ятні дати: пам’ятні дати Сокальщини – 2022
/підгот. В. Полянчук //Соколиний край: альманах. № 21-22. – Сокаль, 2021-2022.-
С. 230-234.
Полянчук В. На зламі двох тисячоліть: літ.-мистецька
палітра Соколиного краю //Соколиний край: альманах. №1. – Сокаль: Вісник,
2001.- С.3-7.
Полянчук В. На річці Драганці село:
істор.-краєзнавчий нарис про с. Боб’ятин //Голос з-над Бугу.- 1995.- 30 серп.
Полянчук В. Накувала зозуленька півтисячу з гаком:
селу Боб’ятин //Голос з-над Бугу.- 1998.- 8 верес.
Полянчук В. Таки не забуті: (знахідка – меморіальна
таблиця полеглим Січовим Стрільцям с. Боб’ятин) //Голос з-над Бугу.- 2016.- 22
верес.
Полянчук І. Церква у вінку століть: церква Пресвятої
Трійці в с. Боб’ятин //Соколиний край:
альманах. № 2-3. – Сокаль: Вісник, 2002-2003.- С.234-240.
Полянчук В. Надбужанцю, Сокалю мій милий: вірш /
Володимир Полянчук //Мріється Україна: поезії .- К.: Арт Економі, 2018.- С.
170-172.
Полянчук В. Стольному граду Белзу: вірш на прославу
його 1000-ліття /В. Полянчук //Мріється Україна: поезії.- К.: Арт Економі,
2018.- С. 176-177.
Полянчук В. Дума про Тартаків: поезія /Володимир
Полянчук //Мріється Україна: поезії.- К.: Атр Економі,2018.- С. 178-179.
Посвяти
персоналіям
Полянчук В. Ти чимсь нагадуєш Костенко: вірш (на
презентацію збірки поезій «Феєрія весни» Любові Бенедишин) /Володимир
Полянчук //Мріється Україна: поезії. – К.: Арт Економі, 2018.- С. 151-152.
Полянчук В.
Опустіла мамина світлиця: вірш (в річницю смерті Ігоря Білозіра) //Соколиний
край: альманах. № 5. – Сокаль, 2005.- С. 106-107.
Полянчук В. Історик з Ількович – учень М.
Грушевського: Василь Герасимчук (до 140-річчя від д/н) //Голос з –над
Бугу.- 2020.- 16 квіт.
Палянчук В. З
когорти борців: вірш (на 85-ліття Марії Грицай /Володимир Полянчук //І
журавлі і небо: лірика.- К.: Арт Економі,2018.- С.34-35.
Полянчук В. Вірна ідеалам «Просвіти» Олександра
Каспрук //Соколиний край: альманах. №21-22. - Сокаль, 2021-2022.- С. 12-16.
Полянчук В. Священник Боб’ятина: о. О. Криницький
//Голос з-над Бугу.- 1998.- 11 серп.
Полянчук В. Бунтар із Сокальської школи-інтернату:
Данило Кулиняк //Голос з-над Бугу.- 2016.- 7 квіт.
Полянчук В. Є ще порох в порохівницях: Роману
Новосаду – 80 (композитор з с. Боб’ятин) //Голос з-над Бугу.-1997.-
15 бер.
Полянчук В. Головний редактор «Надбужанщини»
Микола Мартинюк (Марцинюк): постаті //Соколиний край: альманах. №
21-22.- Сокаль, 2021-2022.- С. 6-11.
Полянчук В. Віра і патріотизм поруч: в Боб’ятині
вшанували пам’ять Миколи Мартинюка //Голос з-над Бугу.- 2017.- 23 лист.
Полянчук В. Ім’я патріота - бібліотеці: (в с. Боб’ятин – б-ка ім.
Миколи Мартинюка //Голос з-над
Бугу.- 1995.- лип.
Полянчук В. Книга нашого земляка про тих, хто
боровся за Незалежність України: «Спогади з підпілля» Миколи Мартинюка
//Голос з-над Бугу.- 2001.- 21 серп.
Полянчук В. Перші з когорти «Колосу»: Євген
Куртяк, Іван Сокульський //Соколиний край: альманах. № 19-20.- Сокаль,
2019-2020. – С. 8-14.
Полянчук В. Століття Нестора Ріпецького:
постаті //Соколиний край: альманах. №19-20.- Сокаль, 2019-2020,- С. 5-7.
Полянчук В. «Орел сизокрилий»: поема Петру
Саноцькому (1904-1944), уродженцю с. Тартаків присвячується //Голос з-над
Бугу.- 2024.- 1 лют.
Полянчук В. Він вибрав шлях, колючіший від терну:
(про Степана Хмару, уродженця с. Боб’ятин) //Голос з-над Бугу.- 1997.- 11
жовт.
Полянчук В. Степан Хмара – RARA AViS:
(до 85-річчя від д/н) //Голос з-над Бугу.- 2022.- 10 лист.
Полянчук В. Родом з Войславич: Павло Штокалко
– письменник, священник УГКЦ //Голос з-над Бугу.- 2020.- 29 жовт.