Любов
Бенедишин: Поезія, що народжується між цифрами та словами
(20.03.1964
р.)
Чи
може суворий головний бухгалтер бути тонким ліриком? Чи вживаються в одній душі
хімічні формули, фінансові звіти та магія вірша? Історія сокальської поетеси
Любові Бенедишин доводить: справжній талант не знає меж і професійних бар’єрів.
Від
хімії та цифр — до високого слова
Народжена
в родині інженера та кравчині, пані Любов навчалася у Сокальській середній
школі № 1. Її шлях здавався далеким від літератури: диплом
хіміко-технологічного факультету «Львівської політехніки», згодом — фах
бухгалтера.
Вона
працювала майстром зміни в Сокальському заводоуправлінні цегельних заводів,
обіймала різні посади на ВАТ «Сокальська панчішна фабрика», а з 2005 року
головним бухгалтером Сокальської приватної агрофірми «Птахівник». Провадила і
провадить громадську роботу, належить до членів благодійного фонду «Майбутнє
України. Сокальщина». Але поруч із цифрами в дебетах і кредитах завжди жило
щось більше.
Творчий всесвіт Любові
Бенедишин: Від першого вірша до європейського визнання
Історія
Любові Бенедишин як поетки розпочалася у символічному 1991 році. Саме тоді
народився її перший вірш, який дав поштовх багаторічному літературному
марафону. Відтоді її ім’я стало невід’ємним від культурного ландшафту не лише
Сокальщини, а й далеко поза її межами.
Сходження на літературний Олімп
Шлях
пані Любові — це приклад того, як локальний автор стає голосом цілої епохи. Її
твори пройшли шлях від районних часописів «Голос з-над Бугу» та «Храм серця» до
сторінок колективних збірників «Сокальщина літературна», в альманахах
«Провесень», «Соколиний край», «Ірпінські поетичні зустрічі», у газетах
«Літературний Львів», «Літературна Україна» та інших.
З
1997 року Любов Бенедишин обіймає посаду відповідального секретаря Сокальського
районного літературно-мистецького об'єднання «Колос». З березня 2017 року вона
очолює цю організацію. З 2001 року вона заступник головного редактора й голова
редакційної колегії альманаху «Соколиний край». У 2006 році Любов Бенедишин
вступила в Національну спілку письменників України. У 2011 році вона стала
однією з лауреатів конкурсу «Золотий тризуб».
Міжнародна
арена
У
2016 році її голос зазвучав у Європі. Вірш «Розгойдали небо…» був обраний для
польської антології «Zieleni się drzewo pokoju», де представив Україну серед 60
поетів із 23 країн світу.
Що кажуть критики?
Літературознавці
та колеги часто називають її «Сокальською Ліною Костенко», і ось чому:
«Правдива і мужня її громадянська лірика, щира і зворушлива
лірика інтимна. Змальовуючи природу і почуття, вона вміло передає ті нюанси та
півтони, з яких тче полотно своєї поезії — ліричної і жіночної, стриманої і
виваженої».
«Неординарне
сприйняття світу виливається у довершені вірші, (…) бо духовний вектор творів
поетеси спрямований у найпотаємніші глибини людської душі. Талант, помножений
на працьовитість, — ось складові успіху та визнання поетеси».
«…помітно,
як із часом міцнішає голос поетеси, набираючи нових цікавих обертонів. Мужня і
вдумлива її громадянська лірика, щира і зворушлива лірика інтимна. Любов
Бенедишин уважна до слова, отже маємо перед собою уже сформованого і цікавого
поета».
«Поетеса
вправно володіє словом, вміє творити художній образ, настрій, правду життя, що
не залишає читача байдужим… Поезія Любові Бенедишин серйозна, багатовимірна,
щира, зболена. У ній наш час, який хоче зрозуміти і облагородити авторка».
«Сміливість
і свіжість думки, незвичні ліричні переходи, лаконічність висловлення, глибина
мислення — все це вирізняє її з-поміж інших, додає неповторної самобутності».
«Несподівані
ракурси минулого, незбагненні сентенції майбутнього, філософські рефлексії дня
сьогоднішнього — невидимим промінням заламуючись у призмі поетичного
світобачення — творять зримий пучок яскравих відчуттів, образів і силуетів…».