Бібліотекарі у TikTok та ШІ: хайп чи

 реальність?

Скільки секунд потрібно сучасному підлітку, щоб свайпнути нудне відео? Рівно три.

Саме тому сьогодні на нашому Zoom-практикумі ми вчилися грати за новими правилами. Тема гаряча — «Ребрендинг класики: ТікТок та Штучний Інтелект у сучасній бібліотеці». Поки інші бідкаються на кліпове мислення молоді, ми беремо на озброєння ChatGPT та BookTok!

Що буде, якщо об’єднати сторічні літературні шедеври, безжальні алгоритми TikTok та штучний інтелект? Буде наш сьогоднішній гарячий Zoom-практикум

Що розбирали та чому навчилися?

📱 Зазирнули в екосистему BookTok. Зрозуміли, як за перші 3 секунди зацікавити підлітка шорт-відео, чому книжкові челенджі підривають алгоритми та як повернути моду на читання серед молоді.

🤖 Опанували Штучний Інтелект як асистента. ChatGPT для яскравих анотацій, графічні нейромережі для крутих афіш — тепер це наші щоденні інструменти, які економлять час і створюють вау-ефект.

🔥 Увімкнули «драму замість термінів». Вчилися перекладати класичні сюжети мовою сучасних емоцій (уявіть лише сімейний чат Кайдашів у Viber! 😉).

Звісно, не обійшлося й без «земних», але надважливих робочих питань. Обговорили поточні плани, внутрішні завдання, бібліотечні будні — бо баланс між креативом та системною роботою є основою нашого успіху.

         Наш головний висновок: Технології не руйнують книгу. Вони дають їй нову, живу мову.

 

 

 

Магістр, що лікував і місто, і душі: феномен Євгена Височанського 

(1851-1913)

(до 175 - річчя від дня народження видатного краянина) 

В історії кожного міста є постаті, чиї імена вкарбовані не лише в архівні фоліанти, а й у саму структуру вулиць, парків та будівель. Для Сокаля такою людиною став Євген Височанський — магістр фармації, філантроп та багаторічний бургомістр, який довів, що чесність у політиці та успіх у бізнесі можуть іти пліч-о-пліч.

Усе почалося у 1897 році, коли молодий та амбітний магістр заснував аптеку «Під чорним орлом». Це був не просто комерційний заклад, а справжній осередок професійності. Хімік за покликанням, Височанський зробив свою аптеку взірцевою: тут панувала стерильність лабораторій та висока культура обслуговування. Проте стіни аптеки швидко стали затісними для масштабу його особистості — громада відчула в ньому лідера, здатного навести лад не лише в рецептах, а й у житті цілого повіту.

У самому серці старого Сокаля, на вулиці Шептицького, 63, завмерла історія. Кожен, хто хоча б раз проходив повз цей ошатний будинок, мимоволі сповільнював крок. Тут, під вивіскою «Під чорним орлом», понад століття тому розгорталася історія успіху, яка поєднала у собі точність хімічних формул та високу майстерність муніципального управління. Це була не просто аптека, а справжній «храм здоров’я», створений людиною, чиє ім’я стало синонімом розквіту Сокаля початку XX століття — Євгеном Височанським.

Від магістра фармації до «батька міста»

Євген Височанський не був просто власником бізнесу. За освітою хімік та фармацевт, він належав до тієї золотої генерації української інтелігенції, яка розуміла: професійний успіх невіддільний від служіння громаді.

Сокаль запам'ятав його не лише за бездоганними рецептами. Височанський кілька скликань поспіль обіймав посаду бургомістра. Уявіть собі цей тандем: людина, яка звикла зважувати інгредієнти до міліграма на аптекарських терезах, так само філігранно керувала міським бюджетом та розвитком інфраструктури. Його правління називають епохою порядку та європейського вектору розвитку міста.

Протягом майже двох десятиліть (1894–1913 рр.) сокальчани незмінно довіряли Євгену Височанському крісло міського голови. Його 19-річне правління стало «золотою добою» для інфраструктури міста.

Магістр підійшов до керування Сокалем із фармацевтичною точністю. Він почав із фундаментальних речей:

Ø Фінансове оздоровлення: Вперше міська каса почала працювати прозоро, що дозволило акумулювати кошти для масштабних інвестицій.

Ø Комфорт мешканців: Вулиці вкрилися бруківкою, з’явилися сучасні тротуари, вуличне освітлення та мережа громадських колодязів.

Ø Транспортний вузол: Завдяки його наполегливості збудували стратегічно важливий другий міст через річку Західний Буг.

Височанський розумів: місто без освіти та грошей не має майбутнього. За часи його каденції Сокаль прикрасили величні споруди гімназії, учительської семінарії та будівля факультетської школи.

Щоб дати містянам можливість розвиватися, він заснував і очолив Ощадну касу (Ощадбанк). Це була справжня революція — люди отримали доступ до дешевих кредитів, що стимулювало приватне будівництво та підприємництво.

         Унікальність Височанського полягала в його вмінні чути кожного. У багатонаціональному Сокалі він став «містком» між українцями, поляками та євреями. Його справедливість не мала кордонів:

Ø Він допоміг відбудувати єврейський квартал після нищівної пожежі.

Ø Виділяв землю як під греко-католицькі храми, так і під римо-католицькі костели, вважаючи, що віра має об’єднувати, а не розділяти.

Його відданість Церкві та громаді була відзначена високими нагородами: Орденом св. Георгія, Золотим Хрестом Заслуги з Короною та папською відзнакою Pro Ecclesia et Pontifice.

Доля Євгена Височанського, як і багатьох представників тодішньої еліти, була драматичною. Перед приходом радянських військ у 1939 році родина була змушена емігрувати. Проте вони залишили по собі спадок, який виявився міцнішим за політичні режими.

Поза громадським життям Євген був щасливим сім’янином. Разом із дружиною Броніславою Долівою-Фальковською, донькою власника маєтку Глухові, вони виховали двох синів — Броніслава та Казимира.

Після смерті видатного магістра міська рада Сокаля, на знак глибокої шани, назвала його ім’ям головну вулицю та заснувала спеціальну стипендію для талановитої молоді. Сьогодні Євген Височанський спочиває на Сокальському кладовищі, але його справжня пам'ятка — це місто, яке він навчив бути сучасним, успішним і справедливим.

Сьогодні, коли ми говоримо про розвиток Сокаля, постать Височанського постає як ідеальний приклад соціально відповідального підприємця. Він довів: можна бути успішним бізнесменом, тримати найкращу аптеку в регіоні й водночас бути ефективним бургомістром, якого поважають і українці, і представники інших громад міста.

Будинок на Шептицького сьогодні потребує нашої уваги. Закриття історичної аптеки та плани щодо створення там музею — це виклик для сучасної громади. Чи зможемо ми зберегти пам’ять про магістра, який вимірював майбутнє Сокаля на золотих терезах професійності та патріотизму?

Євген Височанський навчив нас головному: щоб місто було здоровим, йому потрібен не лише добрий фармацевт, а й господар із чистим серцем та світлим розумом.

 

Марія Грицай

Марія Грицай народилася 30 січня 1925 року в селі Тартаківець, Сокальського району Львівської області. У три роки вже почала читати. Першим букварем малої Марічки був «Кобзар» Тараса Шевченка. Поки її подруги бавилися – вона читала. Часом настільки занурювалася в читання, що лише голос матері повертав її до реальності.  В Тартакові закінчила 7 класів неповно – середньої школи з польською мовою навчання.

В 1939 року вступила до першого класу Сокальської гімназії. В 1939 році поступила на навчання в Сокальську торговельну школу, після закінчення якої отримала скерування в повітовий Союз Кооператив на посаду головного статиста.

В зв’язку з родинними обставинами в серпні 1943 року змушена була перевестися на роботу в Тартаківську  волосну Управу.

У 17 років в стала членом юнацтва ОУН. Неодноразово проходила вишкіл в Карпатах. Особливий вплив на сівтогляд дітей та молоді, зокрема і Марії Грицай, мав Петро Саноцький - активістом і великим патріотом, доктор філософії, теології і церковного права в м. Сокалі. Петро Саноцький гуртував довкола себе дітей та молодь, виховував їх через козацьку байку, стрілецьку пісню, оповідав про правдиві історичні події. Під його впливом діти ставали справжніми українцями, патріотами своєї країни, для яких Україна була понад усе.

Не одна українська родина завдячує відважній Марії на псевдо «Марта», яка попереджала людей про облаву енкаведистів. Марія Грицай була у Сокальському надрайоні  була референткою суспільної опіки. Згодом її перевели у Львівський і Яричівський райони. Тут її знали як «Якір». Довго енкаведисти вистежували українську патріотку «Біленьку».  

В червні 1946 року була схоплена у тенета катів. Сиділа у львівських в’язницях, бачила смерть, зазнала знущань і катувань. Ворогів найбільше бісило те, що молода, тендітна дівчина не зродила перед ними ні сльозинки. І навіть на суді, коли їй присудили 15 років каторги, вона чесно і з почуттям гідності сказала, що боролась за свою  Батьківщину – вільну, незалежну, Соборну Україну. Очі її не плакали, плакало лише серце і душа, але цього не бачили вороги.

Така важка доля спіткала не лише Марію Грицай, а й багатьох  інших, хто мав сміливість чинити опір радянській владі.

Душа страждала на чужині і всі страждання Марії Грицай виливалися на папір. Вона писала вірші, які присвячувала тим, хто відбував покарання на чужині.

         Відбула десять каторжних років і повернулася до своєї оселі у 1959 році. Колима, Сибір, для багатьох українських патріотів були місцем де вони стикнулися з важкою працею, жахливими випробуваннями, знущаннями, через які проходили ті, хто мав сміливість протистояти радянській системі або просто висловлював свою національну ідентичність.  Ці місця не зламали українських патріотів, не зробили з них рабів. І Марія Грицай не стала рабинею. 

 

 

Богдан Нечай

(16.10.1943 – 17.11.2019 )

    Патріот, що карбував історію:

«Я пишу про те, що переживав і бачив, нічого не замовчуючи. Історія повинна знати своїх героїв», — ці слова Богдана Миколайовича Нечая стали девізом усього його життя. «Історія — це пам’ять людського суспільства, його свідомість і совість», - ці  слова Нечая стали не просто цитатою, а мірилом його земного шляху. Громадський діяч, редактор, краєзнавець і невтомний рухівець — він належав до того покоління титанів, чия незламна воля закладала фундамент нашої Незалежності.

 Генетика незламності

Світогляд Богдана Нечая, формувався на прикладах справжнього героїзму. Його рід сповідував залізні національні цінності: дідо Тимофій був війт села і моральним авторитетом, а мамин брат, Іван Стрілець, віддав життя за Україну в лавах УПА у 1944-му.

Навіть депортація родини на Тернопільщину у 1946 році та повернення на рідні згарища через десять років не похитнули цього стержня. Богдан Миколайович згадував радянську школу як систему, що намагалася стерти індивідуальність через «жовтенят та комсомольців», але він обрав інший шлях — шлях власної думки та гідності.

         Шлях гарту і вірності

Доля Богдана Нечая була невіддільною від драматичної історії України XX століття. Народившись у жовтні 1943 року в селі Завишень, він ще дитиною пізнав гіркоту вигнання: у 1946-му родину депортували на Тернопільщину. Лише за десять років сім’я змогла повернутися до рідних згарищ.

Свій перший серйозний виклик системі Богдан кинув ще студентом географічного факультету Львівського університету, коли отримав догану за «зв’язки з арештованими». Пізніше, вже вчителюючи, він відмовився від посади директора школи, бо ціною була вимога «вступити в партію».

У 1972 році за захист церкви в рідному Завишні Богдана Нечая звільнили з Белзької школи. Педагогічна дорога була закрита на десятиліття, проте КДБ так і не змогло зламати його дух. Навіть працюючи інженером по тарі чи інструктором у товаристві «Кролівник», він залишався вірним собі: працював із повною віддачею, але ніколи не йшов на поклон до можновладців.

         Літописець Сокальського краю

Богдан Миколайович мав унікальний хист — збирати розрізнені спогади й архівні пил у цілісну картину національної пам’яті. Його праця «Сокальщина. Книга пам’яті України. 1914-1990» стала фундаментом для розуміння трагедії та величі нашого краю. Саме він вперше опублікував поіменні списки загиблих героїв та жертв тоталітаризму, витягнувши їхні імена з небуття.

Не менш цінними є його локальні дослідження:

• ·        «Завишень» — глибокий нарис про історію та побут рідного села;
• ·        «Церква над тихим Бугом» — результат дослідження боротьби громади за свій храм;
• ·      «На зламі XX століття» — мемуарна праця про становлення незалежності, яку друзі та соратники видали вже після смерті автора.

     Політик і видавець

З початком демократичних перетворень Богдан Нечай став «двигуном» змін. Він очолював осередок Народного Руху, був головою Жвирківської селищної ради першого демократичного скликання, працював у райдержадміністрації та обирався депутатом районної ради.

Протягом 14 років він видавав газету «Сокальщина». Це було не просто медіа, а трибуна для гострих дискусій про екологію, економіку та культуру. Богдан Миколайович особисто організовував відновлення стрілецьких могил та підняття синьо-жовтих прапорів у часи, коли це потребувало неабиякої мужності.

«Нам пощастило жити в цікавий час... І наше щастя в тому, що ті надії на свободу і незалежність справдилися», — писав він згодом.

         Жива спадщина

Помер Богдан Нечай 17 листопада 2019 року, працюючи над черговою розвідкою. Його нагорода — відзнака НРУ «За заслуги перед українським народом» — була лише формальним підтвердженням того, що знала вся Сокальщина: перед нами людина незламної волі.

Богдан Нечай не встиг завершити свою останню мемуарну працю «На зламі XX століття» — вона побачила світ вже після його смерті  завдяки родині та соратникам. Свій величезний архів він заповів молоді, передавши матеріали до Малої академії наук та місцевого музею.

Сьогодні, коли українські воїни знову виборюють незалежність у боях з московським агресором, дух Богдана Нечая живе в кожному волонтерському рукостисканні та в кожному патріотичному дописі молоді. Він вірив, що нове покоління продовжить справу дідів — і він не помилився.

 

 

 

 

Богдан Стефанишин

(2.10.1913 - 1986)

Історія Сокальщини — це не лише дати й події, а передусім люди, які пронесли славу рідного міста через десятиліття й океани. Постать Богдана Стефанишина є унікальним прикладом того, як талант гартувався у вогні війни, а щире патріотичне слово зцілювало душу.

    Ранній розквіт на берегах Бугу

Богдан народився у Сокалі 2 жовтня 1913 року. Його хист до слова проявився надзвичайно рано — перші вірші хлопець почав писати ще 12-річним підлітком. Навчаючись у Сокальській гімназії, він був активним учасником літературного життя, а у 1934 році успішно склав тут іспит зрілості.

Юність Богдана була сповнена праці: щоб отримати освіту, він давав лекції учням міських шкіл, буквально виборюючи своє право на знання. Його перші творчі кроки пам’ятають сторінки сокальської газети «Голос з-над Бугу» та львівського часопису «Назустріч». Згодом, уже вчителюючи на Холмщині та готуючись до матури в Холмі (1940 р.), він продовжував фіксувати у поезії подих епохи, що невблаганно котилася до війни.

    Рятівник молоді та дивізійник

Початок 1940-х став для Стефанишина часом важких випробувань. Богдан після повернення до Сокаля в 1941 році, спершу працював референтом виховання молоді в «Будинку культури», а згодом за намовою Степана Ріпецького, тодішнього тимчасового старости міста Сокаля, працював в уряді праці та старався допомагати нашій молоді, щоб її не забирали до Німеччини.

Коли не було кращої альтернативи, Богдан вступив у ряди 1-ої української дивізії «Галичина», у рядах якої перейшов багато різних труднощів. В 1945 році був під час налету аліянтських літаків тяжко поранений і понад рік пролежав у різних шпиталях Баварії, аж до травня 1946 р. Того ж дня був офіційно звільнений з полону в місті Інґольштаті. Дальше його життя пливло із струмом всієї української еміграції. Для Богдана це не був просто військовий обов’язок — це була боротьба за ідею.

    «Шолом і квітка»: голос пам’яті

Довгі роки еміграції у Філадельфії Богдан присвятив вихованню сина та літературній праці. Лише у 1984 році, завдяки меценатській підтримці, у Торонто побачили світ дві його знакові збірки:

 

«Шолом і квітка» — книга-ремінісценція, присвячена полеглим побратимам-дивізійникам. У назві закладено глибокий гуманістичний зміст: поєднання суворої воєнної дійсності та нев’янучої любові до життя.

«Патріярхові України» — збірка, присвячена духовній величі Йосифа Сліпого.

Його поезія друкувалася у найавторитетніших виданнях діаспори: «Краківські Вісті», «Америка», «Вісті Комбатанта» та бюлетень «Надбужанська Земля».

    Громадянин, що став поетом

Дослідники зазначають: за своїм характером Богдан Стефанишин був насамперед громадянином - суспільником, а вже потім поетом. У його віршах «Народ наш жде», «І наш край — Вифлеєм» проривається палке почуття любові до України та вірність її провідникам.

Творчість нашого земляка пронизана глибокою вдумливістю та ніжною лірикою. Навіть у найтяжчі хвилини на чужині він залишався вірним сином своєї «малої батьківщини» — Надбужжя. Сьогодні його збірки є пам’ятником не лише автору, а й усім українцям, які попри рани й еміграцію, не дали згаснути вогню нашої культури. Саме йому ми завдячуємо піснею про Сокаль.

 

 

Дмитро Штикало

(7.11.1909-4.11.1963)

7 листопада 1909 року на Сокальщині, у селі Ільковичі, народився чоловік, чиє ім’я стало синонімом незламності. Дмитро Штикало — постать, яка поєднала у собі талант тонкого літератора та залізну волю революціонера. Його життя — це літопис боротьби за незалежність, написаний і пером, і власною долею.

Гартування духу: від гімназії до «Берези Картузької»

Шлях патріота розпочався у стінах Сокальської гімназії, а політичного апогею сягнув під час навчання у Львівському університеті. В умовах польської окупації Штикало не шукав компромісів: він вступив до ОУН, ставши головою Союзу українських студентських організацій та членом Крайової Екзикутиви.

За відданість ідеї платив свободою. У 1932 році — перший арешт, а з 1934 по 1936 роки — ув’язнення у сумнозвісному концтаборі Береза Картузька. Саме там, за колючим дротом, народилася його славетна поема «Дума про Березу Картузьку». Твір, що змальовував неймовірну стійкість побратимів, в’язні знали назубок, а в рукописах він розлітався всією Західною Україною. Лише у 1941 році поема побачила світ друком у рідному Сокалі.

        Хрест і Меч: ідеологія опору

Згодом Штикало свідомо «вбив у собі поета», аби дати простір гострій публіцистиці. У 1937 році з-під його пера вийшло есе «Над небом сяє хрест меча». Автор обґрунтував пророчу тезу: найбільшими ворогами більшовизму є християнство та націоналізм.

Цитуючи митрополита Андрея Шептицького, Дмитро Штикало наголошував, що комунізм — це передусім боротьба проти Бога, а захист нації є священним обов'язком. У цьому есе Дмитро Штикало полум’яно закликає: «Хрест і меч — символ Церкви і Нації! Хрест — що є мечем, меч — що є Хрестом! Хрест меча — ось гармонія і синтеза християнізму і націоналізму. По дорозі до здійснення свого історичного післанництва Україна мусить виконати, між іншим, одне важке й далекосягле своїми наслідками завдання: знищити більшовизм. І нема найменшого сумніву, що це якраз і передусім — завдання України, а не чиє інше». Його заклик до «гармонії Хреста і Меча» став ідеологічним дороговказом для цілого покоління борців.

         Голос підпілля та еміграція

У роки Другої світової війни Дмитро Штикало тримав інформаційний фронт. Він працював на підпільній радіостанції ОУН «Самостійна Україна» на Сколівщині. Радіомовлення кількома мовами (англійською, французькою, німецькою) доносило світові правду про боротьбу УПА проти двох окупантів — нацистського та радянського.

З наближенням військ Червоної армії Дмитро Штикало змушений був емігрувати. Спочатку опинився у Франції, де став співредактором газети ОУН «Українець — Час» (1951 рік), яка виходила друком у Парижі. Тоді ж українська студентська громада в Іспанії організувала на Національному радіо країни українське мовлення, яке транслювало свої радіопередачі і на Україну. Редакцію очолив Дмитро Штикало.

         Свою журналістську та ідеологічно–пропагандистську діяльність він продовжив у виданнях ОУН «Визвольний шлях» (Лондон), «Шлях перемоги», «Український самостійник» (Мюнхен). Його публіцистичні статті залишаються актуальними і тепер. Зокрема, це стосується такого чинника, як розбудова Незалежної України (передусім, духовна).

             Пам’ять Прибузької землі

Серце великого патріота зупинилося 4 листопада 1963 року в Мюнхені. Проте його слово повернулося додому. У 2014 році Сокальська міська рада посмертно присвоїла Дмитру Штикалу звання «Почесний громадянин Сокальського району».

 

 

 

Любов Бенедишин: Поезія, що народжується між цифрами та словами

(20.03.1964 р.)

Чи може суворий головний бухгалтер бути тонким ліриком? Чи вживаються в одній душі хімічні формули, фінансові звіти та магія вірша? Історія сокальської поетеси Любові Бенедишин доводить: справжній талант не знає меж і професійних бар’єрів.

Від хімії та цифр — до високого слова

Народжена в родині інженера та кравчині, пані Любов навчалася у Сокальській середній школі № 1. Її шлях здавався далеким від літератури: диплом хіміко-технологічного факультету «Львівської політехніки», згодом — фах бухгалтера.

Вона працювала майстром зміни в Сокальському заводоуправлінні цегельних заводів, обіймала різні посади на ВАТ «Сокальська панчішна фабрика», а з 2005 року головним бухгалтером Сокальської приватної агрофірми «Птахівник». Провадила і провадить громадську роботу, належить до членів благодійного фонду «Майбутнє України. Сокальщина». Але поруч із цифрами в дебетах і кредитах завжди жило щось більше.

Творчий всесвіт Любові Бенедишин: Від першого вірша до європейського визнання

Історія Любові Бенедишин як поетки розпочалася у символічному 1991 році. Саме тоді народився її перший вірш, який дав поштовх багаторічному літературному марафону. Відтоді її ім’я стало невід’ємним від культурного ландшафту не лише Сокальщини, а й далеко поза її межами.

 Сходження на літературний Олімп

Шлях пані Любові — це приклад того, як локальний автор стає голосом цілої епохи. Її твори пройшли шлях від районних часописів «Голос з-над Бугу» та «Храм серця» до сторінок колективних збірників «Сокальщина літературна», в альманахах «Провесень», «Соколиний край», «Ірпінські поетичні зустрічі», у газетах «Літературний Львів», «Літературна Україна» та інших.

З 1997 року Любов Бенедишин обіймає посаду відповідального секретаря Сокальського районного літературно-мистецького об'єднання «Колос». З березня 2017 року вона очолює цю організацію. З 2001 року вона заступник головного редактора й голова редакційної колегії альманаху «Соколиний край». У 2006 році Любов Бенедишин вступила в Національну спілку письменників України. У 2011 році вона стала однією з лауреатів конкурсу «Золотий тризуб».

Міжнародна арена

У 2016 році її голос зазвучав у Європі. Вірш «Розгойдали небо…» був обраний для польської антології «Zieleni się drzewo pokoju», де представив Україну серед 60 поетів із 23 країн світу.

        Що кажуть критики?

Літературознавці та колеги часто називають її «Сокальською Ліною Костенко», і ось чому:

         «Правдива і мужня її громадянська лірика, щира і зворушлива лірика інтимна. Змальовуючи природу і почуття, вона вміло передає ті нюанси та півтони, з яких тче полотно своєї поезії — ліричної і жіночної, стриманої і виваженої».

«Неординарне сприйняття світу виливається у довершені вірші, (…) бо духовний вектор творів поетеси спрямований у найпотаємніші глибини людської душі. Талант, помножений на працьовитість, — ось складові успіху та визнання поетеси».

«…помітно, як із часом міцнішає голос поетеси, набираючи нових цікавих обертонів. Мужня і вдумлива її громадянська лірика, щира і зворушлива лірика інтимна. Любов Бенедишин уважна до слова, отже маємо перед собою уже сформованого і цікавого поета».

«Поетеса вправно володіє словом, вміє творити художній образ, настрій, правду життя, що не залишає читача байдужим… Поезія Любові Бенедишин серйозна, багатовимірна, щира, зболена. У ній наш час, який хоче зрозуміти і облагородити авторка».

«Сміливість і свіжість думки, незвичні ліричні переходи, лаконічність висловлення, глибина мислення — все це вирізняє її з-поміж інших, додає неповторної самобутності».

«Несподівані ракурси минулого, незбагненні сентенції майбутнього, філософські рефлексії дня сьогоднішнього — невидимим промінням заламуючись у призмі поетичного світобачення — творять зримий пучок яскравих відчуттів, образів і силуетів…».

 

 

Ярослав Кортко

(3.07.1948 – 9.09.2008)

Бувають постаті, чиї імена стають нерозривними з назвою рідного краю. Коли ми кажемо «Прибужжя», «Сокальщина», «Сокілград», у пам’яті багатьох мешканців нашого району одразу постає він — Ярослав Кортко. Композитор, поет, журналіст і невтомний збирач народних скарбів. Людина, чий голос протягом десятиліть був камертоном культурного життя нашої громади.

Тернистий шлях до музики

Ярослав Васильович народився 3 липня 1948 року в селі Теляж (Ланкове) у простій селянській родині Софії та Василя Кортків. Доля не була до нього надто ласкавою: вже у два роки хлопчик залишився півсиротою, втративши батька. Важке повоєнне дитинство загартувало характер, але не очерствило душу.

Після початкової школи в Лещатові та навчання в Червоноградському інтернаті, Ярослав пройшов школу життя на Сокальському заводі хімволокна та в лавах армії. Проте музика, що жила в ньому змалечку, вимагала виходу. Здобувши вищу освіту за спеціальністю «хоровий диригент», він присвятив себе служінню мистецтву: працював завклубом у Боб’ятині, а згодом — художнім керівником будинку культури в рідному Теляжі.

Журналістське перо та «Голос Сокальщини»

Талант Ярослава Кортка був багатогранним. Його слово було таким же влучним, як і мелодія. Почавши як дописувач районної газети «Вперед» (нині — «Голос з-над Бугу»), він згодом професійно опанував фах журналіста у Львівському національному університеті ім. Івана Франка.

Багато років мешканці району впізнавали його за неповторним тембром. Працюючи редактором Сокальського радіо та на радіо «Сокаль», він став справжнім «Голосом Сокальщини». Його репортажі та передачі завжди дихали любов’ю до рідного краю.

Душа літературного «Колосу»

Особливе місце в житті митця посідало літературно-мистецьке об’єднання «Колос». Ярослав Кортко став однією з ключових постатей цього союзу. Його творча діяльність розвивалася у кількох напрямках.

Музичне оформлення поезії: Він мав унікальний дар «чути» музику в чужих віршах. Його співпраця з Петром Гоцем та Мироном Гавришкевичем подарувала нам безсмертні пісні. Музика до вірша «Кобзар» Гавришкевича стала справжньою класикою місцевої сцени.

Гімн рідному місту: Вірш Кортка «Мій Сокілград, мій соколиний край…» став одним із символів об’єднання та всього району.

Фольклористика: Ярослав Васильович усвідомлював, що народна пісня — це коріння нації. Він невтомно збирав та записував фольклор Сокальщини, рятуючи від забуття безцінні скарби нашої автентики.

«За синій Буг летять пташки...» — писали про його спільну працю з колегами. І сам він був як той птах, що присвятив свій спів небу над рідним Бугом.

Останній акорд

20 липня 2008 року у с. Поториця відбувся його останній творчий вечір. Він був сповнений енергії, мріяв написати ще сотні віршів та пісень. Але 9 вересня того ж року серце «Співця Прибузького краю» раптово зупинилося.

Ярослав Кортко спочиває на новому цвинтарі в Сокалі, але його голос продовжує звучати. Він звучить у записах радіоефірів, у піснях, що виконують місцеві колективи, та в рядках альманаху «Соколиний край». Митець пішов, але залишив нам свій Сокілград — оспіваний, мелодійний і вічно живий.

 

 

 Бібліотеки підбивають підсумки і… знімають кіно!

    Вже традиційно на початку року ми підбили підсумки роботи бібліотек громади за 2025 рік. Це була нагода згадати досягнення, поділитися досвідом, обговорити виклики та визначити нові ідеї для розвитку бібліотек у громаді.

    Окрему увагу під час зустрічі приділили важливій практичній темі "Налагодження обліку роботи Хабу цифрової освіти і відображення його роботи в облікових документах бібліотеки"

Учасники розглянули:
💻 які саме послуги надає Хаб цифрової освіти у бібліотеці;
📊 як вести облік консультацій, навчань та індивідуальних звернень користувачів;
📑 у яких формах бібліотечної документації відображати проведені заняття, тренінги та допомогу відвідувачам;
👩‍💻 як фіксувати роботу з користувачами, які опановують цифрові навички — від користування смартфоном до роботи з державними онлайн-сервісами.

     Цього разу бібліотекарі не лише аналізували рік, що минув… вони ще й вчилися створювати фільми на семінарі - тренінгу «Бібліотека у кадрі: створення коротких ШІ-фільмів для популяризації читання»

     Бібліотекарі громади занурилися у світ сучасних технологій та дізналися, як за допомогою штучного інтелекту можна створювати короткі відео, що оживляють книги та привертають увагу до читання.

Під час тренінгу учасники:
✨ створювати ідеї та сценарії відео
🖼️ генерувати ілюстрації та сцени
🎤 робити озвучку
🎞️ монтувати короткі відеоролики

    Сьогодні бібліотека — це не лише місце, де живуть книги.
Це простір інновацій, творчості та нових медіа, де бібліотекарі опановують сучасні інструменти, щоб ще цікавіше розповідати про книги та читання.

    Можливо, вже зовсім скоро у стрічках соцмереж з’являться перші бібліотечні ШІ-фільми, створені нашими бібліотекарями 🎥📖

  📅 Плануємо так, щоб потім було що звітувати! 😄

 Сьогодні молоді бібліотекарі зібралися на навчання, щоб поговорити про те, як перетворити план роботи на реальний успіх, а звіт — на гарну історію про досягнення 💪

Обговорили:
✅ як креативно планувати бібліотечний рік,
✅ що робити, аби звіт не був «для галочки»,
✅ та, звісно, не оминули тему УДК — бо хто, як не ми, наводить лад серед книжкових полиць і цифр 😉

Було не лише про документи, а й про натхнення, ідеї, підтримку колег та віру в те, що бібліотека — це завжди живе серце громади ❤️

Календар знаменних і пам’ятних дат

Міжнародні десятиліття за рішенням ООН

2018 – 2028 роки – Міжнародне десятиріччя дій "Вода для сталого розвитку"

2019 – 2028 роки – Міжнародне десятиріччя ООН щодо сімейних фермерських

господарств

2021– 2030 роки – Міжнародне десятиріччя Організації Об'єднаних Націй з

відновлення екосистем

2021 – 2030 роки – Міжнародне десятиріччя науки про океан в інтересах сталого

розвитку

2022 – 2032 роки – Міжнародне десятиріччя мов корінних народів 

 

 

На державному рівні:

500-річчя з дня народження князя Василя-Костянтина Острозького 

 

 

Президент України оголосив:

2018 – 2027 роки – Десятиріччям української мови

 

 

Львівська обласна рада оголосила:

2026 рік -  роком Бориса Возницького (100 р.)

2026 рік -  роком Ярослава Дашкевича (100 р.)

2026 рік -  роком Михайла Грушевського (160 р.)

2026 рік -  роком Івана Франка (170 р.)

  

Пам’ятні дати та ювілеї:

 

I. Відомі події в Україні:

 

255 років із часу заснування астрономічної обсерваторії у місті Львові (нині – астрономічна обсерваторія як науково-дослідна установа Львівського національного університету імені Івана Франка) (1771);

130 років із часу заснування Львівської академічної громади (1896);

130 років із часу початку кінематографа в Україні (13.09.1896 – кінопоказ у приміщенні львівського Пасажу Гаусмана, 02.12.1896 – кінопоказ у приміщенні Харківського оперного театру);

30 років із дня ухвалення Верховною Радою України Конституції України (28.06.1996);

30 років із дня введення в обіг національної грошової одиниці – гривні (02.09.1996);

30 років із дня заснування Конституційного Суду України (16.10.1996).

 

II. Видатні особистості:

 

825років від дня народження Данила Галицького [Данило-Іоанн Романович Галицький (1201

1264)], князя Галицько-Волинського, короля Русі, дипломата, полководця, політичного діяча

500 років від дня народження Василя-Костянтина Острозького (1526–1608) — українського князя, військового, політичного, культурного та релігійного діяча, магната, мецената. Одного із найзаможніших і найвпливовіших магнатів, сенатора Речі Посполитої, засновника Острозької академії. Сина князя Костянтина Івановича Острозького

475 років від дня народження Іова Почаївського [в миру – Іван Іванович Залізо  або Желізо (бл. 1551–1651)], українського церковного діяча, письменника

445 років від часу видання (1581) в Острозі церковнослов’янською мовою Острозької Біблії

395 років від дня народження Дем’яна (Демка) Гнатовича (Ігнатовича) Многогрішного, гетьмана Лівобережної України (1631–1703)

385 років від дня народження Юрія Богдановича Хмельницького [у чернецтві – Гедеон (бл. 1641–1685?)], українського військового, політичного та державного діяча, очільника Гетьманщини (1659–1663), князя України у васалітеті Османської імперії (1677–1681)

 

Січень

1 – Новий Рік

                 Всесвітній день миру

                 Обрізання Господнє (замість 14 січня)

                 117 років від дня народження Степана Бандери (1909-1959), видатного політичного діяча, ідеолога і теоретика українського націоналістичного руху, голова проводу ОУН

                 70 років від дня народження Василя Горбатюка (1956), українського прозаїка

                 50 років від дня народження Оксани Сайко (1976), українського прозаїка

2 – 100 років від дня народження Віри Вовк (Віри Остапівни Селянської) (1926-2022), поетки, прозаїка, драматурга українського зарубіжжя

      85 років від дня народження Тадея Рильського (1841–1902), українського етнографа, публіциста, освітнього та громадсько-культурного діяча

4 - Всесвітній день азбуки Брайля

      210 - років від дня народження Осипа Шухевича (1816 – 1810), українського письменника перекладача

5 – 50 років від дня народження Тамари Горіха Зерня (Тамари Дуди) (1976), українського прозаїка, перекладачки, волонтерки

6 – Богоявлення, Водохреще (замість 19 січня)

     430 років від дня народження Богдана (Богдана-Зиновія) Михайловича Хмельницького (бл. 1596–1657), українського військового, політичного та державного діяча, творця Української козацької держави, очільника Гетьманщини (1648–1657)

     85 років від дня народження Ганни Чубач (1941–2019), української поетеси

     70 років від дня народження Петра Сороки (1956-2018), українського поета, прозаїка, літературознавця, редактора, видавця

7 - 125 років від дня народження Василя Чумака (1901–1919), українського поета, публіциста, громадсько-культурного діяча

8 - 125 років від дня народження Володимира Миколайовича Владка [справж. – Єремченко (1901–1974)], українського письменника-фантаста, журналіста, театрального критика

12 – День Українського Політв’язня (до Статті 2 загальної декларації прав людини, прийнятої

      150 років від дня народження Джека Лондона (1876 – 1916), американського письменника

14 - 70 років від дня народження Василя Теремка (1956), українського прозаїка, видавця, журналіста

20 – День пам’яті кіборгів України

22 - День Соборності України (108 років)

23 - 135 років від дня народження Павла Григоровича Тичини (1891–1967), українського поета, публіциста, перекладача, державного та громадського діяча

24 - 65 років від дня народження Олександра Ірванця (1961), українського поета, прозаїка, перекладача

      85 років від дня народження Юрія Покальчука (1941-2008), українського поета, прозаїка

      250 років від дня народження Ернеста Теодора Амадея Гофмана (1776-1822), німецького прозаїка, художника, композитора

25 - 75 років від дня народження Оксани Думанської (1951), українського прозаїка

27- Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту

      270 років від дня народження Вольфгана Амадея Моцарта (1756 – 1791), австрійського композитора

      135 років від дня народження Павла Тичини (1891 – 1967), українського поета, державного громадського діяча

28 – 75 років від дня народження Леоніда Каденюка (1951 – 2018), першого космонавта незалежної України

29 - День пам’яті героїв Крут

      160 років від дня народження Ромена Роллана (1866 – 1944), французького письменника

Лютий

2 – Стрітення Господнє (замість 15 лютого)

      500 років від дня народження Василя-Костянтина Острозького (1526–1608) — українського князя, військового, політичного, культурного та релігійного діяча, магната, мецената. Одного із найзаможніших і найвпливовіших магнатів, сенатора Речі Посполитої, засновника Острозької академії. Сина князя Костянтина Івановича Острозького

      125 років від дня народження Валер’яна Підмогильного (1901 – 1937), українського письменнтка

4 - Всесвітній день боротьби проти раку

5 – 55 років від дня народження Оксани Драчковської (1971), української поетки, прозаїка, перекладачки, журналістки

10 – 60 років від дня народження Сергія Пантюка (1966), українського письменника, журналіста, видавця

11 – День безпечного Інтернету

12 – 155 років від дня народження Леся Мартовича (1871 – 1916), українського письменника, громадського діяча, доктора права

14 – Міжнародний день дарування книг

15 – День вшанування учасників бойових дій на території інших держав

16 - День єднання (Указ Президента України No53/2022 від 14. 02. 2022 р.)

19 – День Державного Герба України

      55 років від дня народження Джефа Кінні (1971), американського прозаїка, коміксиста, карикатуриста, автора серії книжок для підлітків

 20 - День Героїв Небесної Сотні

21 - Міжнародний день рідної мови

      105 років від дня народження Володимира Малика (Сиченка) (1921 – 1998), українського прозаїка, поета, автора пригодницьких та історичних творів

      50 років від дня народження Тані Стус (Щербаченко) (1976), українського прозаїка, літературознавці, дитячої психологині

22 – 220 років від дня народження Левка Боровиковського (1806 – 1889), українського поета, байкаря, перекладача, фольклориста, етнографа

24 – Початок війни росії проти України

      240 років від дня народження Вільгельма Грімма (1886 – 1859), німецького казкаря, фольклориста

25 – 155 роки від дня народження Лесі  Українки (Лариси Петрівни Косач) (1871–913), української письменниці, перекладачки, фольклористки, феміністки та культурної діячки, співзасновниці літературного гуртка «Плеяда» та групи Українська соціал-демократія

Березень

 

3 - Всесвітній день дикої природи

                 Всесвітній день письменника

                 95 років від дня народження Леоніда Тендюка (1931-2012), українського поета, прозаїка, мариніста, фантаста

7 – 125 років від дня народження Семена Скляренка (1901 – 1962), українського письменника

8 - Міжнародний день боротьби за права жінок і міжнародний мир

9 – 212 років від дня народження Тараса Шевченка  (1814 – 1861), українського поета, художника

10 – День Державного Гімну України

17 – 75 років від дня народження Наталі Лапікури (Кулик) (1951), українського прозаїка

      75 років від дня народження Ліан Таннер (1951), австралійського прозаїка, драматурга, авторки фентезійних пригодницьких творів для підлітків

18 – 175 років від дня народження  (18.03.1851-1913) від дня народження Євгена Височанського - бургомістра Сокаля, хіміка і фармацевта за освітою, власника відомої, процвітаючої аптеки в Сокалі «Під чорним орлом»

19 - 95 років від дня народження Емми Андієвської (1931), поетки, прозаїка українського зарубіжжя, художниці

20 - Міжнародний день щастя

21 – Всесвітній день поезії

             Міжнародний день боротьби за ліквідацію расової дискримінації

             Міжнародний день лісів або Всесвітній день захисту лісів

             Всесвітній день людей з синдромом Дауна

22 - Всесвітній день водних ресурсів

23 – Всесвітній день метеоролога

24- Всесвітній і Всеукраїнський день боротьби із захворюванням на

туберкульоз

25 – Міжнародний день солідарності із жертвами рабства та трансатлантичної работоргівлі

             Благовіщення Діви Марії (замість 7 квітня)

27 - Міжнародний день театру

      155 років від дня народження Генріха Манна (1871–1950), німецького письменника, есеїста, драматурга

      100 років від дня народження Надії Приходько (1926-1980), української поетки

28 – 135 років від дня народження Олекси Слісаренка (Слісара) (1891-1937), українського поета, прозаїка Розстріляного відродження, педагога

      90 років від дня народження Світлани Прудник (1956), української казкарки

29 – Вхід Господній в Єрусалим (Вербна неділя)

      145 років від дня народження Марійки Підгірянки [справж. – Марія Омелянівна Ленерт-Домбровська (1881–1963)], української поетеси, освітянки

31 – 100 років від дня народження Джона Роберта Фаулза (1926 – 2005), англійського прозаїка, романіста, есеїста

Квітень

1 - День сміху

                 Міжнародний день птахів

                 70 років від дня народження Антонії (Антоніни Петрівни) Цвід (1956), української поетки, прозаїка, шевченкознавиці, перекладачки

2 - Всесвітній день поширення інформації про проблему аутизму

                 Міжнародний день дитячої книги

4 - 65 років від дня народження Марини Гримич (1961), українського прозаїка, видавця

5 - Пасха Христова – Великдень

   120 років від дня народження Анатолія Шияна (1906-1989), українського прозаїка, казкаря

6 - Міжнародний день спорту на благо миру та розвитку

7 – Всесвітній день здоров’я

11 – Міжнародний день визволення в’язнів фашистських таборів

12 - Міжнародний день польоту людини в космос

13 - 120 років від дня народження Оксани Іваненко (1906-1997), українського прозаїка, перекладачки

   120 років від дня народження Семюеля Беккета (1906-1989), ірландського прозаїка, поета, драматурга, перекладача

15 - 90 років від дня народження Олега Чорногуза (1936 - 2022), українського прозаїка, сатирика

      60 років від дня народження Крессиди Ковелл (1966), англійського прозаїка

      50 років від дня народження Мар’яни Прохасько (1976), української художниці-ілюстраторки, прозаїка

16 - 185 років від дня народження Христини Алчевської (1841-1920), українського прозаїка, педагога, просвітянки, організаторки народної освіти

      60 років від дня народження Оксани Караванської (1966), українського прозаїка, авторки науково-популярних книг, модельєрки

      100 років від дня народження Бориса Возницького (1926 –2012) українського мистецтвознавеця, директора Львівської галереї мистецтв, академіка Української академії мистецтв, Героя України, кавалера ордена «За заслуги» II ступеня, лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка, заслуженого працівника культури України та Польщі, президента Українського національного комітету Міжнародної ради музеїв (ICOM), доктора honoris causa. Почесного громадянина Львова, Винник, Дубна та Буського району.

18 - Міжнародний день пам’яток і визначних місць

                 День пам’яток історії та культури

                 День довкілля

21 - Всесвітній день творчості та інноваційної діяльності

   210 років від дня народження Шарлотти Бронте (1816- 1855), англійського прозаїка

22 - Міжнародний день Землі

23 – Всесвітній день книги і авторського права

      65 років від дня народження Андрія Куркова (1961), українського прозаїка, журналіста, кіносценариста

24 - 125 років від дня народження Сави Божка (1901–1947), українського письменника, журналіста, історіографа

26 - Міжнародний день пам’яті Чорнобильської трагедії

28 - Всесвітній день охорони праці

30 - Міжнародний день джазу

   Всесвітній день споріднених міс

Травень

1      - Міжнародний день праці

3 - Всесвітній день свободи преси

                 День Сонця

                 130 років від дня народження Доді Сміт (Дороті Гледіс) (1896-1990), англійського прозаїка, драматурга

4 - День боротьби з цькуванням

5 – 190 років від дня народження Сидора Воробкевича (1836-1903), українського поета, композитора, культурного діяча, педагога

      180 років від дня народження Генрика Сенкевича (Генрика Адама Олександра Піуса Сенкевича) (1846-1916), польського прозаїка

6 – 170 років від дня народження Зігмунда Фрейда (1856 – 1939), австрійського психіатра, засновника психоаналізу

8 – День пам’яті та  перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років

9 – День Європи

      65 років від дня народження Віктора Неборака (1961), українського поета, прозаїка

10 - День Матері

      65 років від дня народження Івана Малковича (1961), українського поета, видавця

14 – 155 років із дня народження Василя Стефаника (1871 – 1936) українського письменника, майстра експресіоністичної новели, громадського діяча, політика. 

15 - Міжнародний день сім’ї

      135 років від дня народження Джелли Лепман (1891-1970), німецької журналістки, видатної діячки світової дитячої літератури, однієї із засновників Міжнародної юнацької бібліотеки в Мюнхені, провідного світового центру з вивчення дитячої літератури, ініціаторки Міжнародної премії ім. Г. К. Андерсена, Міжнародного дня дитячої книги та Міжнародної ради з дитячої та юнацької книги (IBBY)

17 –День пам’яті жертв політичних репресій

             Всесвітній день інформаційної спільноти

18 – Міжнародний день музеїв

             День пам’яті жертв геноциду (1944) кримськотатарського народу

21 - Міжнародний день культурного різноманіття в ім’я діалогу та розвитку

      День вишиванки

23 - День Героїв в Україні

24 - День слов’янської писемності і культури – день вшанування творців

слов’янської писемності Кирила і Мефодія

29 - Міжнародний день миротворців ООН

31 - Всесвітній день без тютюну

      95 років від дня народження Петра Кононенка (1931 – 2024), українського літературознавця, письменника, драматурга, науковця-українознавця і громадського діяча 

Червень

1-  Міжнародний день захисту дітей

                 Всесвітній день батьків

4 - День пам'яті дітей, загиблих в результаті збройної агресії рф проти України

5 - Всесвітній день охорони довкілля

6 - 420 років від дня народження П’єра Корнеля (1606-1684), французького драматурга

8 – Всесвітній день океанів

10 - 75 років від дня народження Василя Шкляра (1951), українського прозаїка

12 - Всесвітній день боротьби з дитячою працею

14 - Всесвітній день донора крові

      215 років від дня народження Гарріет Бічер-Стоу (1811-1896), американського прозаїка

      135 років від дня народження Євгена Коновальця (1891–1938), українського військового та політичного діяча, полковника Армії УНР

15 – День Батька

18 - 345 років від дня народження Феофана Прокоповича [Теофан, Єлеазар, Єлисей (1681–1736)], українського вченого-енциклопедиста, письменника, математика, філософа, церковного та громадського діяча

19 - 60 років від дня народження Тетяни Дзюби (1966), української поетеси

20 - Всесвітній день біженців

                 Міжнародний день боротьби зі зловживання наркотиками та їх

незаконним обігом

22 - День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні (85 років від початку (1941) німецько-радянської війни)

23 – 90 років із дня народження Річарда Дейвіса Баха (1936), американського прозаїка

24 - Різдво Іоанна Хрестителя (Івана Купала) (замість 7 липня)

25 – 140 років із дня народження Івана Крип’яткевича (1886 – 1967), українського історика, казкаря, громадського діяча, журналіста

28 - День Конституції України (30 років від дня прийняття (1996)

      375 років від початку (28.06–10.07.1651) Берестецької битви, що відбулася біля містечка Берестечко між військами польського короля Яна Казимира II і українськими козацько-селянськими військами Богдана Хмельницького та його татарськими союзниками (хан Іслам Гірей III)

29 - Апостолів Петра та Павла (замість 12 липня)

30  - День молодіжних та дитячих громадських організацій

Цього місяця виповнюється:

 85 років від дня трагедії (1941) в урочищі Саліна (поблизу с. Солянуватка Старосамбірського р-ну Львівської обл.), коли органами НКВС було страчено близько 4000 українців різного віку 

Липень

1 - День архітектури України

2          - 75 років від дня народження Вадима Бойка (1951-2005), українського поета, прозаїка, драматурга, перекладача

4      - 135 років від дня народження Петра Панча [справж. – Панченко (1891–1978)], українського письменника, прозаїка, драматурга, громадського діяча

      85 років від дня народження Володимира Заремби (1941–2010), українського письменника, прозаїка, журналіста

8 - Український день родини

      90 років від дня народження Валентина Чемериса (1936-2016), українського прозаїка

      55 років від дня народження Сергія Гридіна (1971), українського прозаїка

10 – 155 років від дня народження Марселя Пруста [повне ім’я – Валантен Луї Жорж Ежен Марсель Пруст (1871–1922)], французького письменника, есеїста, критика

      85 років від дня народження Віктора Терена (1941), українського поета, прозаїка

      85 років від дня народження (1941), українського поета, прозаїка

      85 років від дня народження (10.07.1941) від дня народження Любомира Медвідя – українського маляра, професора, заслуженого діяча мистецтв України, народного художника України, академіка національної академії мистецтв України. Лауреата Шевченківської премії (2014). (с. Варяж)

11 - Всесвітній день народонаселення

15 – День Української Державності (замість 28 липня)

                 День хрещення Київської Русі – України

                 Міжнародний день навичок молоді

18 - 215 років від дня народження Вільяма Мейкпіса Теккерея (1811–1863), англійського письменника-сатирика

      50 років від дня народження Світлани Пиркало (1976), українського прозаїка, перекладачки, журналістки

19 - 85  Василя Васильовича Чухліба (1941–1997), українського письменника, літературознавця, журналіста, громадського діяча

21 – 120 років від дня народження Олени Теліги (1906 – 1942), української поетки

26 – 235 років від дня народження Франца Ксавера Вольфганга Моцарта (1791–1844), австрійського піаніста, композитора, диригента, педагога

      170 років від дня народження Джорджа Бернарда Шоу (1856 – 1950), англійського драматурга, прозаїка

      135 років від дня народження Марії Донцової (1891–1978), української письменниці, поетеси, журналістки, громадської діячки (США)

      95 років від дня народження Івана Дзюби (1931 - 2022), українського письменника, публіциста, літературознавця, критика, дисидента, громадсько-політичного діяча, Героя України (2001)

      80 років від дня народження Михайла Слабошпицького (1946 – 2021), українського прозаїка, критика, літературознавця

28 - День хрещення Київської Русі – України. Відзначається щорічно відповідно до Указу Президента України №668/2008 від 25.07.2008 р.

30 – День хрещення Київської Русі - України

                 Всесвітній день боротьби з торгівлею людьми

                 Міжнародний день дружби

Серпень

1-   Маковея (Медовий Спас) (замість 14 серпня)

6- День Повітряних Збройних Сил України

                 Преображення Господнє (замість 19 серпня)

9- Міжнародний день корінних народів світу

10 - 85 років від дня народження Романа Лубківського (1941-2015), українського письменника, перекладача, літературознавця, державного діяча

 85 років від дня народження (10.08.1941 – 12.06.2015) від дня народження Володимира Грицика -академіка, члена-кореспондента  НАНУ. Заслужений діяч науки і техніки. (м. Сокаль)

12 - Міжнародний день молоді

15 - 255 років від дня народження Вальтера Скотта (1771–1832), англійського та шотландського письменника, поета, історика

17 - Всесвітній день бездомних тварин

18 – 70 років від дня народження Василя Герасим'юка (1956), українського поета

19 - Всесвітній день гуманітарної допомоги

             День пасічника

21 - Міжнародний день пам'яті і пам'яті жертв тероризму

23 - День Державного Прапора України

24 - День Незалежності України  (35 років від часу прийняття (1991)

27 – 170 років від дня народження Івана Франка (1856-1916), українського прозаїка, поета, публіциста

      50 років від дня народження Теодора Германа Альберта Драйзера (1871–1945), американського письменника, публіциста, громадського діяча

29  – День пам’яті захисників України

31- 175 років від дня народження  (31.08.1851-1912) від дня народження Михайла Вагилевича - українського письменника і педагога, директора учительськії семінарії (м. Сокаль)

Вересень

1 - День знань

2 - 210 років від дня народження Івана Вагилевича (1811–1866), українського поета, фольклориста, етнографа, філолога, громадського та культурного діяча, священника УГКЦ, одного із зачинателів українського національного відродження в Галичині, одного з авторів альманаху «Русалка Дністровая»

4 – 115 років від дня народження (4.01.1911 – 26.12.1993) від дня народження Володимира Макара  - «Вадим» - діяч національно – визвольного руху. (с. Поториця)

5      - Міжнародний день благодійності

7 - Міжнародний день чистого повітря та блакитного неба

8 - Міжнародний день письменності

11 - 65 років від дня народження Саллі Ґрін (1961), англійського прозаїка, авторки відомої фантастичної трилогії про Натана

12 - 105 років від дня народження Станіслава Лема (1921-2006), польського прозаїка, фантаста

13 - 95 років від дня народження Бориса Харчука (1931-1988), українського прозаїка

15 - Міжнародний день демократії

      80 років від дня народження Івана Корсака (1946-2017), українського прозаїка, журналіста

16 - Міжнародний день охорони озонового шару

18 - 185 років від дня народження Михайла Драгоманова (1841–1895), українського історика, філософа, письменника, публіциста, літературознавця, фольклориста, економіста, громадського діяча

19 - 115 років від дня народження Вільяма Джеральда Ґолдінґа (1911-1993), англійського прозаїка

21 - Міжнародний день миру

      160 років від дня народження Герберта Джорджа Веллса (1866-1946), англійського прозаїка, фантаста

24 - 130 років від дня народження Френсіса Скотта Кі Фіцджеральда (1896-1940), американського прозаїка

26 - Європейський день мов

27 - Всесвітній день туризму

28 - Міжнародний день загального доступу до інформації

29 – День пам’яті трагедії Бабиного Яру (85 років)

      160 років від дня народження Михайла Грушевського (1866-1934), українського історика, прозаїка, громадсько-політичного діяча

30    - Всеукраїнський день бібліотек

Жовтень

1 – День захисників і захисниць України (замість 14 жовтня)

                 День Українського козацтва (замість 14 жовтня)

                 День УПА

                 Покров Пресвятої Богородиці (замість 14 жовтня)

                 Міжнародний день музики.

2 - Міжнародний день боротьби проти насилля

      120 років від дня народження Івана Багряного (Івана Павловича Лозов'яги) (1906-1963), поета, прозаїка українського зарубіжжя

      135 років від дня народження Павла Филиповича (1891-1937), українського поета, літературознавця доби Розстріляного відродження, перекладача, педагога

4 – Всесвітній день захисту тварин

    135 років від дня народження Юрія Клена (Освальда Еккарда Бургардта) (1891-1947), українського поета, перекладача, літературного критика

5 - Всесвітній день працівників освіти

6 - 145 років від дня народження Івана Кочерги (1881-1952), українського драматурга

7 - 85 років від дня народження Миколи Яненка (1941-2020), українського прозаїка

8 - 55 років від дня народження Керстін Гір (1966), німецького прозаїка, авторки підліткових романів

13 – 90 років від дня народження Крістіне Нестлінгер (1936 – 2018), австрійського прозаїка, авторки сотні книг для дітей та підлітків

15 - 105 років від дня народження Дмитра Луценка (1921-1989), українського поета-пісняра

16 – 65 років від дня народження Марка Леві (1961), французького прозаїка

17 - 90 років від дня народження Івана Драча (1936-2018), українського поета, перекладача

19 - 80 років від дня народження Філіпа Пулмана (1946), англійського прозаїка, фантаста

24 - День Організації Об’єднаних Націй

26 – 75 років від дня народження  (26.10.1951- 07.03.2020) від дня народження Анатолія Покотюка -  заслуженого діяча мистецтв України громадського діяча. Очолював Сокальський музей «Людина. Земля. Всесвіт». (м. Сокаль)

27 - День української писемності та мови (замість 9 листопада)

28 – День визволення України від фашистських загарбників (1944)

30 - Міжнародний день Чорного моря

Листопад

1 – День державності на західноукраїнських землях (ЗУНР)

        День народження Європейського Союзу

        160 років від дня народження Дніпрової Чайки [справж. – Людмила Олексіївна Василевська-Березіна (1861–1927)], української письменниці, перекладачки, фольклористки, педагогині, громадської діячки

4 - 80 років від часу набуття чинності (1946) статуту ЮНЕСКО (ООН з питань освіти, науки і культури)

6 - Міжнародний день запобігання експлуатації навколишнього середо-

вища під час війни та збройних конфліктів

      215 років від дня народження Маркіяна Шашкевича (1811–1843), українського письменника, громадсько-культурного діяча, духовного просвітителя, речника національного відродження на західних землях України

7 - 90 років від дня народження Миколи Вінграновського (1936-2004), українського поета, прозаїка

9 – Всеукраїнський день працівників культури та майстрів народного

мистецтва

                 Міжнародний день боротьби проти фашизму, расизму та антисемітизму

14 – Всесвітній день боротьби із захворюванням на діабет

16 - Міжнародний день толерантності

18 - 105 років від дня народження Дмитра Міщенка (1921–2016), українського письменника

20 - День захисту дітей. Всесвітній день дитини (указі № 355/2025, який підписав Президент Володимир Зеленський 30 травня 2025 року)

21- День Гідності та Свободи

24  - Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства над жінками

      220 років від дня народження Олекси Стороженка (1806-1874), українського прозаїка, етнографа, драматурга

28 - День пам’яті жертв голодоморів

      155 років від дня народження Стефана Цвейга (1881- 1942), австрійського прозаїка, драматурга, журналіста

30 - 75 років від дня народження Роланда Сміта (1951), американського прозаїка, автора пригодницьких книг для підлітків

 Грудень

1        - Всесвітній день боротьби зі СНІДом

3      - Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями

5 - Міжнародний день волонтера

      95 років від дня народження Григорія Тютюнника (1931 – 1980), українського прозаїка

6 - День Святого Миколая (замість 19 грудня)

      День Збройних Сил України

      155 років від дня народження Миколи Вороного (1871–1938), українського поета, перекладача, журналіста, критика, театрознавця, громадсько-політичного діяча

9        - Міжнародний день боротьби з корупцією

10    - Міжнародний день прав людини

11     - 50 років від дня народження Владислава Івченка (1976), українського прозаїка, автора детективів, журналіста

12     - 205 років від дня народження Гюстава Флобера (1821 – 1880), французького прозаїка

   295 років від дня народження Еразма Дарвіна (1731–1802), англійського природознавця, лікаря, поета

13 - 125 років від дня народження Миколи Дужого (1901–1955), українського військового та політичного діяча, підхорунжого УГА

      100 років від дня народження Ярослава Дашкевича (1926 – 2010) українського історика, сходознавеця, бібліографа, археографа. Доктора історичних наук, професор. Президента Історичного товариства Нестора-літописця, дійсного члена Української вільної Академії наук, Російського географічного товариства, Українського історичного товариства, Українського геральдичного товариства, Наукового товариства імені Шевченка. Автора понад 1700 наукових та публіцистичних праць. Представника школи Михайла Грушевського

14  - День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС

16 - 105 років від дня народження Віктора Вакуленка (1921–2000), українського письменника

18 – Міжнародний день мігрантів

23 – 65 років від дня народження Василя Слапчука (1906 – 1985), українського прозаїка, поета

24 - 120 років від дня народження Джеймса Гедлі Чейза (Рене Брабазона Реймонда) (1906-1985), англійського прозаїка, автора захопливих детективів

4        - Різдво Христове (замість 7 січня)

26- Собор Пресвятої Богородиці (замість 8 січня)

27 - Міжнародний день протиепідемічної готовності запроваджений через

пандемію COVID-19

31 - Щедрий вечір, день Святої Маланки  (замість 13 січня)

  

Книжкові ювілеї

·         910 років від виконання другої редакції «Повісті минулих літ»

·         705 років - "Божественна комедія" (1321) Данте Аліг'єрі

·         425 років - "Гамлет" (1601) Вільяма Шекспіра

·         305 років від закінчення написання Д. Дефо роману «Ромбінзон Крузо»

·         300 років - "Подорож у деякі віддалені країни світу Лемюеля Гуллівера" (1726) Джонатана Свіфта

·         235 років - "Пригоди барона Мюнхгаузена" (1791) Рудольфа Еріха Распе

·         210 років - "Лускунчик та мишачий король" (1816) Ернста Теодора Амадей Гофмана

·         195 років - "Вечори на хуторі біля Диканьки" (1831) Миколи Васильовича Гоголя

·         195 років - "Собор Паризької Богоматері" (1831) Віктора Гюго

·         195 років - "Червоне і чорне" (1831) Стендаля

·         190 років - "Ревізор" (1836) Миколи Васильовича Гоголя

·         175 років - "Мобі Дік, або Білий Кит" (1851) Германа Мелвілла

·         155 років - "Аліса в Задзеркаллі" (1871) Льюїса Керрола

·         150 років - "Пригоди Тома Сойєра" (1876) Марка Твена

·         150 років – «Микола Джеря» (1876) І. Нечуй – Левицького

·         150 років – «Бурлачка» (1876) І. Нечуй – Левицького

·         145 років – «Борислав сміється» (1881) І. Франко

·         145 років - "Пригоди Піноккіо: історія дерев'яної ляльки" (1881) Карла Коллоді

·         140 років – «Мартин Боруля» (1886) І. Карпенка – Карого

·         135 років – «Украдене щастя» (1891) І. Франко

·         135 років - "Пригоди Шерлока Холмса" (1891) Артура Конан-Дойла

·         135 років - "Портрет Доріана Грея" (1891) Оскара Уайльда (Вайлда)

·         130 років -  «Останні Орли» (1896) М. Старицький

·         125 років – «Одержима» (1901) Л. Українка

·         125 років - "Собака Баскервілів" (1901) Артура Конан-Дойла

·         120 років – «Intermezzo» (1906) М. Коцюбинський

·         120 років - "Біле ікло" (1906) Джека Лондона

·         115 років - "Лісова пісня" (1911) Лесі Українки

·         95 років - "Нічний політ" (1931) Антуана де Сент-Екзюпері

·         90 років - "Іграшки" (1936) Агнії Львівни Барто

·         90 років – "Віднесені вітром" (1936) Маргарет Мітчелл

·         80 років – "Знаменитий детектив Калле Блюмквіст" (1946) Астрід Ліндгрен

·         75 років - "Пригоди Чиполліно" (1951) Джанні Родарі

·         75 років - "Над прірвою в житі" (1951) Джерома Девіда Селінджера

·         70 років - "Моя сім'я та інші звірі" (1956) Джеральда Даррелла

·         70 років - "Расмус-волоцюга" (1956) Астрід Ліндгрен

·         65 років «Жовтий князь» В. Барка

·         60 років - "Маленький привид" (1966) О. Пройслер

·         45 років – "Роні, дочка розбійника" (1981) Астрід Ліндгрен

·         15 років - "Русалонька із 7-В в тенетах лабіринту" (2011) Марини Степанівни Павленко

 

Краєзнавчі ювілеї

Пам’ятні події

120 (6.09.1906) створення Сокальської гімназії

115  (14.09.1911) переходу у власне приміщення на головній вулиці Сокаля

90  (09.1936) відкриття краєзнавчого музею «Сокальщина» імені А.Чайковського

60 (1966) Сокальській ДЮСШ

Ювілейні дати сіл

Бояничі – 495 (1531)

Горбків – 595 (1431)

Завишень - 495 (1531)

Комарів – 600 (1426)

Перетоки – 415 (1611)

Скоморохи – 615 (1411)

Фусів – 600 (1426)

Шпиколоси – 600 (1426)

 

Ювілейні річниці церков Сокальщини

Опільсько – 130 (1896) церква Присвятої Трійці

Переспа – 160 (1866) церква Різдва Присвятої Богородиці

 

 

Календар цікавих і незвичайних свят

Січень

3 – День народження соломинки для коктейлів

11 - Всесвітній день «спасибі»

15 - День народження Вікіпедії

18  – День Вінні - Пуха

      Всесвітній день снігу (третя неділя січня)

21 - Міжнародний день обіймів

22 - День народження повітряної кукурудзи (попкорна)

23 - День ручного письма (День почерку)

24 – Міжнародний день ескімо

25 - Міжнародний день без Інтернету (остання неділя січня)

Лютий

10 - День народження домовика

17 – Міжнародний день спонтанного прояву доброти

26 – Всесвітній день неквапливості

 

Березень

2 – Міжнародний день сірника

4 – Міжнародний день очкарика

5 - День народження степлера

9 - День народження ляльки Барбі

14 - Міжнародний день числа «Пі»

20 – Міжнародний день щастя;

   Міжнародний день сну (третя п’ятниця березня)

   Міжнародний день без м’яса

 

Квітень

1 - Міжнародний день сміху (або День дурня)

5 - Міжнародний день супу

6 - Міжнародний день мультфільмів

19 – День проліска

22 – Міжнародний день Матері-Землі

 

Травень

3 – Всесвітній День Сонця

10 – День матері в Україні (друга неділя травня)

15 - Міжнародний день сім’ї

21 – День вишиванки (третій четвер травня)

23 - Всесвітній день черепахи

25 - День рушника

29 – Європейський день сусідів (остання п’ятниця травня)

31 - Всесвітній день блондинок

 

Червень

1 – Міжнародний день захисту дітей;

5      - Всесвітній день батьків;

6       - Всесвітній день молока

9        - Міжнародний день друзів

13 - Всесвітній день в’язання на публіці (друга субота червня)

14 – Міжнародний день блогера

21 - День батька (День тата) (третя неділя червня)

26 - День народження зубної щітки

 

Липень

4 - Міжнародний день Дніпра (перша субота липня)

6 – Всесвітній день поцілунку

11 – Всесвітній день шоколаду

20 – Міжнародний день торту

29 - Міжнародний день тигра

30 – Міжнародний день дружби

 

Серпень

5 – Міжнародний день світлофора

8 - Всесвітній день кішок

13 - День везіння;

                 Всесвітній день шульги

20 - Всесвітній день ліні

24 - День народження картопляних чіпсів

 

Вересень

7 – Всесвітній День знищення військової іграшки

9 – Всесвітній День Краси

19 - День народження «Смайлика»

19 – Міжнародний день наслідування піратам

29 - Всесвітній день серця

 

 

Жовтень

1 – Міжнародний день кави

2 – Всесвітній день посмішки (перша п’ятниця жовтня)

9 - Всесвітній день яйця (друга п’ятниця жовтня)

11  - Міжнародний день дівчаток

15 – Всесвітній день миття рук

16 - День Шефа (або Національний день Боса)

21 – Всесвітній день яблук

22 - Міжнародний день без паперу (четвертий четвер жовтня)

31 - Міжнародний день економії

 

Листопад

7– Всесвітній день чоловіків (перша субота листопада)

8 - Всесвітній день шопінгу

12  - Всесвітній день доброти

      Всесвітній день юзабіліті (другий четвер листопада)

16 - Всесвітній День ґудзиків

21 – Всесвітній день привітань

22  - День синів або День сина

27 - День без покупок (четверта п’ятниця листопада)

 

Грудень

15 – Всесвітній день чаю

21 - День народження кросворду